м. Київ, вул. Михайлівська 17/2 оф. 2А
тел.: (044) 279-19-20, (096) 330-96-79
м. Львів, вул. Руська, 10
тел.: (096) 858-27-57, (063) 075-00-30

Марія Повч – один із найвідоміших паломницьких центрів Західної Європи.

Паломництво - Марія Повч Паломництво - Марія Повч

Марія Повч – невелике містечко на території нинішньої Угорщини, в минулому село Карпатської Русі – один із найвідоміших паломницьких центрів Західної Європи. Тут, у греко-католицькому василіянському монастирі св. Михаїла зберігається чудотворна ікона Матері Божої Повчанської, що її греко-католики Закарпаття вважають покровителькою свого краю.

Історія образу сягає ХVІІ ст., коли селянин Лаврентій Гурт придбав і подарував його церкві в с. Повч. 4 листопада 1696 року, під час богослужіння з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози. Чудо сльозіння тривало з невеличкими перервами понад місяць. Свідками цього явища, а також численних зцілень стали сотні людей. Спеціальна церковна комісія підтвердила чудо плачу, і образ проголосили чудотворним. До церкви, де зберігалася ікона, відразу потягнулися паломники, слава про неї рознеслася на ціле Закарпаття.Марія Повч

Невдовзі прославлену ікону перевезли до Відня, столиці тодішньої Австро-Угорської імперії, і виставили її для вшанування в кафедральному соборі Австрії – церкві св. Стефана (Штефансдом), де вона перебуває до сьогодні. У с. Повч залишили нововиготовлену копію образу. Однак за якийсь час сльозами вкрилася й ікона-копія. У 1715 році церковна комісія проголосила її чудотворною, а Папа Пій VІ наділив Повчанську обитель правом повного відпусту в дні п’ятьох Богородичних свят. Найбільше прочан відвідували церкву на свято Успіння Пресвятої Богородиці, який із того часу традиційно називають «руським відпустом».

Дерев’яна церква, де перебувала ікона, не могла вмістити великої кількості паломників, яких щороку ставало все більше. Тому 1731 р. єпископ Мукачівський Геннадій Бізанцій заклав камінь під новий храм. Його справу завершив єпископ Мануїл Ольшавський (1743 – 1767), якого згодом поховали в церковній крипті. З іменем владики Ольшавського пов’язане заснування в Маріяповчі василіянського монастиря св. Михаїла та школи при ньому. Вихованцями повчанської монастирської школи були відомі культурні й церковні діячі Закарпатського краю.

Марія Повч

Фундатором Повчанської церкви й монастиря став тодішній губернатор Саболчського комітату, граф Франциск Каролі на знак вдячності Богові за порятунок його життя під час битви з турками під Білгородом. Як власник Повчі, він назвав ціле містечко на честь Пресвятої Богородиці – Марія Повч.

У 1848 році Папа Римський Пій ХІІ надав церкві в Маріяповчі статус базиліки. В Україні такий статус має лише Львівський кафедральний собор св. Юра. У 1991 році Маріяповчанську базиліку відвідав Святіший Отець Іван Павло ІІ.

Втретє Повчанська Богородиця заплакала в 1905 році. Чудо плачу досліджували тоді не тільки церковна комісія, але й учені з Будапештського університету і визнали його дійсним та достовірним. Вчетверте сльозіння повторилося 1917 року.

Марія Повч

У світі не існує жодної ікони, яка б являла чудо сльозіння так багато разів. Образ унікальний також і через свої іконографічні риси. У ньому поєдналися елементи східної й західної іконографії та неповторне, по-дитячому зворушливе виконання народного майстра. Ікона належить до східного типу «Одигітрія», однак із західної традиції привнесені такі її елементи, як квіточка в руках у Ісуса та хрестик на його шиї.

У радянські часи Маріяповчанський монастир розділив долю багатьох українських святинь: обитель було перетворено на психіатричну лікарню. Однак у 2001 році приміщення повернули Церкві, розбудували й прикрасили. Поряд із кам’яною церквою збудували також дерев’яну каплицю на згадку про ту церковцю, в якій вперше заплакала чудотворна ікона.

На стінах монастиря в та в музеї, створеному при ньому зберігаються милиці, що їх у церкві залишали зцілені паломники, а також золоті й срібні вотиви (дарунки), принесені на знак вдячності Пресвятій Богородиці за Її опіку і допомогу

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (33 голоси, середня оцінка 4.33 із 5)
Loading...Loading...