м. Київ, вул. Михайлівська 17/2 оф. 2А
тел.: (044) 279-19-20, (096) 330-96-79
м. Львів, вул. Руська, 10
тел.: (096) 858-27-57, (063) 075-00-30

НЕГОРДЕЛИВА ВЕЛИЧ ДАВНИНИ – Крилос

Невелике сучасне село Крилос на Івано-Франківщині, розташоване в мальовничій місцевості – межиріччі Дністрових притоків, річок Лімниці та Лукви – в давню давнину було величною столицею Галицько-Волинської держави, відомою з давньоруських літописів як місто Галич, що дало ім’я цілій Галичині. Тому Крилос – одне з тих прочанських місць, де крім молитовної духу, можна увібрати в себе й дух нашої історії, діткнутися її залишків, повною мірою відчути себе нащадком своїх предків, що, як і ми, у щирій вірі жили, будували, боролися і молилися.

***

Паломництво - Крилос

У період розквіту Київської Русі давньоруський град Галич дорівнював своєю  значущістю Києву, Чернігову, Новгороду. Розмірами місто не поступалося найвизначнішим християнським центрам середньовічної Європи – Риму й Константинополю. Не дивно, що в  часи цілковитого зруйнування Києва монголо-татарською навалою Галич перебрав на себе роль столиці Русі і протримався в цьому статусі аж до ХІV ст.

У катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці, що був збудований в ХІІ ст. у центрі Галича, власне теперішньому Крилосі, на княжому дитинці,  відбувалися урочисті церемонії інтронізації галицьких князів, які отримували титул королів. Саме тут, у мурах собору, був похований князь Ярослав Осмомисл, із чиїм ім’ям пов’язані зміцнення та розбудова Галицької Русі.

Паломництво - Крилос

Назва ж Крилос – давнє свідчення про розташування в місті єпископської резиденції – капітули (крилоса). Як і годилося для поселень такого значення, в давньому Галичі працювали скрипторії, де переписували церковно-релігійні книги, найвідомішою з яких є пам’ятка національного значення Галицьке Євангеліє 1144 року, велика книгозбірня, школа, відома як «школа Осмомисла».

Не дивно, що сьогоднішній Крилос – насичений унікальними історичними пам’ятками заповідник, де переплелися залишки різних епох і періодів історії українського народу та української Церкви.

Це музей під відкритим небом, де можна побачити залишки будівель княжого Галича ХІІ – ХІІІ ст.: фундаменти славнозвісного Успенського собору, Іллінської церкви, церкви св. Пантелеймона. До сьогодні цілком збереглася збудована в ХVІІ ст. на місці зруйнованого давнього храму мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці, середньовічні оборонні споруди з кількома рядами захисних валів.

Паломництво  - Крилос

У ХVI ст. на румовищах давньоруського храму із залишків його мурів, на яких і сьогодні видно давньоруські графіті, була зведена каплиця св. Василія Великого. У різні століття святиня зазнавала руйнувань, востаннє вона була суттєво пошкоджена під час артилерійського обстрілу 1915 року, але в 70-х роках ХХ ст. відбудована як музей, частина заповідника «Давній Галич». У каплиці збереглися унікальні фрагменти ще літописного Успенського храму: ніша-вівтар та кругле апсидне віконце (люнет).

На найвищій точці Крилоського городища височіє самотній курган – літописна Галичина Могила, відома з ХІІІ ст., у якій, за припущенням Михайла Грушевського, міг бути похований сам  засновник Галича. Сьогодні тут працює музей, де виставлені рештки човна-довбанки, вилучені археологами з Галичиної Могили. В цьому човні за стародавнім, ще дохристиянським звичаєм, ховали знатних руських воїнів.

Успенський собор у ХІІ ст. був одним із найбільших в цілій Європі християнських храмів. Розміри його фундаменту вражають: у Київській Русі він поступався хіба лишень Софійському собору та Десятинній церкві. Зруйнована під час набігу монголо-татар в 1241 році, Успенська церква відбудовувалася двічі. Сучасна будівля була зведена ще в ХVІІ ст.; сьогодні її прикрашає розкішний іконостас, який на початку ХХ ст. створив визначний майстер українського живопису Антон Манастирський.

Паломництво - Крилос

За кількасот метрів від фундаментів Успенської церкви з-під землі б’ють джерела, одне з яких відоме як Княжа криниця. Ще з давньоруських часів збереглися перекази про цілющу силу води з цього джерела, яке віддавна плекають та вшановують як святе джерело. Сьогодні над Княжою криницею встановлена ротонда з хрестом, тут освячують воду на свято Водохрестя.

У ХVІІІ ст. у Крилосі були зведені також Митрополичі палати, які свого часу стали резиденцією митрополита Андрея Шептицького. Сьогодні в будівлі палат діє історичний музей «Давній Галич», ідея  створення якого належить власне митрополиту Шептицькому. Мрію владики здійснив в 1937 році український археолог Ярослав Пастернак, який зібрав і виставив в каплиці св. Василія Великого найцікавіші знахідки, що їх він виявив під час розкопок Крилоса. Згодом усі вони відійшли до експозиції сучасного музею.

Паломництво - Крилос

Але безцінним осердям  Крилосу, яке притягає тисячі прочан із цілої України, є ікона Крилоської (Галицької) Божої Матері – один із найдавніших українських чудотворних образів. За переказами, ще в 1157 році, після освячення собору в княжому Галичі, князь Ярослав Осмомисл подарував церкві ікону Пресвятої Богородиці, яку привіз із самого Константинополя, столиці Візантії, звідки Русь прийняла Святе Хрещення. З того часу вона стала покровителькою галицьких князів та їхніх нащадків, покровителькою цілої Галичини.

Як свідчать перекази, в ХІІІ столітті князь Лев переніс ікону до Львова, де вона являла численні чуда. Однак існують також свідчення, що  Крилоська Богородиця перебувала в Галичі аж до ХVІІ ст., поки під час одного з турецьких нападів, коли храм був спалений вогнем, ікона опинилася в лісі, поблизу с. Сокіл, звідки її перенесли до Воздвиженського монастир отців василіян. Із того часу ікона отримала ще одну назву – Сокільська Божа Матір.

Паломництво - Крилос

На початку ХVІІІ ст. владика Йосип Шумлянський, провівши відповідне дослідження свідчень про чуда зцілення, які відбувалися через молитву перед Сокільським образом, проголосив його чудотворним. Тоді ж таки ікону повернули до Крилоса, в Успенський катедральний собор, де вона перебуває й досі у вівтарній частині храму. На знак вдячності за вислухані молитви і зцілення 1773 року прості віряни зібрали потрібні кошти і виготовили для ікони срібний оклад.

Із того ж часу зародилася традиція прощ до чудотворного Крилоського образу. Прочани відвідують ікону щонайменше тричі на рік: 7 липня –  на свято Різдва Івана Хрестителя, 28 серпня – празник Успення Пресвятої Богородиці, та 27 вересня – на Воздвиження Чесного Хреста. Свого часу з прощами Крилоську гору відвідували галицькі митрополити Сильвестр Сембратович та Андрей Шептицький.

Довгі роки Крилоська ікона не покидала свого освяченого місця у вівтарі Успенської катедри. Вона перебула тут лихоліття Першої та Другої світових воєн, де її продовжували відвідувати численні паломники. Щойно на початку 1960-х років, коли безбожницька влада перетворила церкву на краєзнавчий музей, Крилоська Божа Матір була викинена з вівтаря, та, на щастя, зберігалася тут же, в храмі, на хорах, серед уламків церковних речей і мотлоху. На початку 1980-х років крилошани віднайшли ікону і знову помістили її у вівтар.

У  2006 році образ відреставрували, а 28 серпня того ж року Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар здійснив урочистий обряд її коронації на знак вдячності Божій Матері за збереження у вірі цілого Галицького краю.

***

Збагачуйтесь духовно з нами!

Патріарший паломницький центр

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (32 голоси, середня оцінка 3.50 із 5)
Loading...Loading...