м. Київ, вул. Михайлівська 17/2 оф. 2А
тел.: (044) 279-19-20, (096) 330-96-79
м. Львів, вул. Руська, 10
тел.: (096) 858-27-57, (063) 075-00-30

Паломництво до Праги

Прагу вважають другим за красою містом у світі, ніколи при цьому не називаючи яке місто є першим, – і це справедливе визнання. Прага манить туристів і залишає по собі незабутні враження, бо не схожа на жодне інше місто на землі. Те саме можна сказати про Прагу для паломників, адже кількістю святинь, збережених із найдавніших часів храмів і реліквій вона мало поступається самому Риму. Зрештою, в її історії був період, коли вона і була цим другим Римом – для слов’янських земель.

Серцем і центром Праги є неперевершений Катедральний собор святого Віта, який носить імена ще двох святих – св. Вацлава та Войцеха. Це найголовніший паломницький центр Чехії, шедевр готичної архітектури, відомий у цілому світі. У соборі поховані всі чеські королі та архиєпископи, тут зберігаються коронаційні регалії чеських монархів (корони, скіпетри), тому його шанують як національну святиню.

Найважливішими ж християнськими реліквіями св. Віта є мощі святих, культ яких був поширений не тільки в Чехії, а й по цілій Європі і навіть у давній Русі-Україні. Насамперед це десниця (права рука) св. Віта– одного з найбільших святих ранньої християнської Церкви, який загинув мученицькою смертю – був зварений у котлі – за сповідування Христа на початку ІV ст. за наказом римського імператора Діоклетіана. Святого Віта шанували як одного з чотирнадцяти помічників – святих, особливо прославлених чудодіяннями і зціленнями, до яких належали, зокрема, святі Катерина, Варвара, Пантелеймон, Григорій та ін. Він є небесним покровителем Праги і цілої Чехії, а також багатьох міст Німеччини та Італії. Існує чимало свідчень про чудесні зцілення від багатьох психічних розладів і хвороб через молитву до св. Віта.

У спеціальних релікваріях в соборі зберігаються також мощі (голови) св. Людмили та св. Вацлава (В’ячеслава) – бабусі і онука, що правили Чехією в Х ст. і сприяли поширенню в ній християнської віри. Як св. княгиня Ольга навернула до віри свого онука Володимира Великого, так і в Чехії св. Людмила виховала у християнській вірі онука В’ячеслава і тим вплинула на подальшу долю цієї країни.Саме за наказом св. Вацлава був збудований собор св. Віта, куди він привіз із Німеччини мощі цього Божого угодника.

Третій святий, чиїм ім’ям названо храм і чиї мощі зберігаються тут, – св. Войцех – другий єпископ Чехії, убитий за свою місіонерську діяльність в ХІ ст.

Тут також зберігається хрест Карла ІV – видатного короля-містика, який мріяв створити у Празі другий Рим, за що пражани встановили йому незабутній пам’ятник, яким є знаний Карлів міст. Хрест короля Карла – це мощівник, в якому виставлені надзвичайно цінні християнські святині: часточка губки від Страстей Христових, часточка Животворящого Хреста Господнього, два шипи від Тернового вінця.

Збудована св. Вацлавом церква загинула в пожежі, і в ХІV ст. на її місці почали зводити новий собор, будівництво якого завершилося аж у ХХ ст. Архітектором собору став знаний німецький зодчий Петер Парлер, який збудував у Празі неперевершений Карлів міст.

Празька Лорета – друге місце в Празі, куди прагнуть потрапити паломники з цілого світу. Це великий монастирський комплекс, розташований на Лоретаснькій площі в Градчанах, неподалік від Празького Града, одна з найкращих архітектурних пам’яток періоду бароко, що завдячує своєю появою видатній династії чеських зодчих Дитценгоферів.

Особливою реліквією храму, яка й надала йому назву, є Санта каса (Святий дім) – точна копія будиночку, де народила Пресвята Богородиця і де згідно з переданням сталася подія Благовіщення. Оригінал будинку, який у ІІІ ст. у Назареті розшукала свята імператриця Олена, в ХІІІ ст. через загрозу руйнування від руки сарацинів був перенесений до італійського міста Лорето, де він зберігається й понині. Святий будинок у Лорето був одним із найпопулярніших паломницьких центрів середньовічної Європи, тому його копії почали з’являтися в інших європейських містах; їх так і називали – Лорета.

У Празі Лорета (Санта каса) була збудована в ХVІІ ст. завдяки старанням благочестивої княгині Катаржини з Лобковиць. За переданням, кілька балок і каменів у Празькій Лореті – справжні. Відтак навколо неї почав будуватися монастирський комплекс (Лоретанський монастир), до якого увійшли 7 каплиць і собор Різдва Господнього, а також галереї, які оточують Лорету по периметру, так що її неможливо побачити з вулиці. Саме Через це мешканці Праги називають свою Лорету «перлиною в шкатулці».

Санта каса, звичайно, мало нагадує скромний будинок, у якому з’явилася на світ Діва Марія; це каплиця зі срібним вівтарем, де виставлена фігурка Матері Божої Лоретанської. Стіни каплиці всередині розписані сценами з життя Пресвятої Богородиці, а зовні прикрашені бароковими барельєфами і фігурами чотирьох євангелистів та св. Анни, матері Діви Марії. Вхід до Святого будинку прикрашають розташовані обабіч барокові фонтани, присвячені Воскресінню Господньому й Успінню (Внебовзяттю) Діви Марії.

Лоретанська скарбниця, розташована в монастирі, – це другий за величиною музей старовинних церковних речей та реліквій у Чехії. Перлиною великої колекції є відома на цілий світ дароносиця під назвою «Празьке сонце», вагою 12 кг, виготовлена в середині XVІІ ст. із чистого золота і прикрашена понад 6000 діамантів. Найдавнішим же експонатом скарбниці є готична причасна чаша, виготовлена в 1510 році.

Не менш відомими на весь світ є також Лоретанські дзвони – 27 дзвонів, вилиті в ХVІІ ст. в Амстердамі і встановлені на дзвіниці собору Різдва Господнього. Щогодини дзвони грають мелодію християнського гімну Діві Марії «Славимо Тебе тисячекратно», якому паломники приписують чудодійні цілительні властивості. Головною ж реліквією собору є чудотворна ікона Богородиці Лоретанської.

На території Празької Лорети є ще одна відвідувана всіма святиня – каплиця Скорботної Божої Матері, де виставлена для вшанування фігурка св. Старости, дівчини, яку батько, король Португалії, проти її волі хотів видати заміж за язичника. Цілу ніч християнка Староста молилася до Бога, щоб врятував її від небажаного шлюбу, і на ранок обличчя дівчини вкрилося бородою. Шлюб не відбувся, а розлючений батько наказав розіп’яти свою доньку. Свята Староста стала небесною покровителькою жінок, нещасливих у шлюбі.

Ще одним надзвичайно цікавим паломницьким місцем Праги є Страгівський монастир – одна з найдавніших християнських святинь країни, що належить монахам-премонстрантам. Назва «Страгівський» пов’язана з тим, що в період будівництва собор був розташований на самій околиці міста, де стояла міська сторожа (стража). Монастир кілька разів згорав під час пожеж, і сучасна будівля була закладена аж у ХІІІ ст. Страгівський монастир, як, мабуть, жоден інший, зберіг свою другу поряд із молитовною місію – плекання і поширення знань про Божий світ. Символом  цього є унікальна бібліотека, яка збереглася в монастирі ще з часів Середньовіччя. Сьогодні тут зібрано понад 130 тис. томів книг, стародруків і манускриптів, найдавніші з яких датуються ХІІ ст. Крім того, сама бібліотека, її Філософський та Теологічний зали, Кімната курйозів (кунсткамера) та інші приміщення – розкішний зразок барокового оформлення інтер’єрів та меблів.

Базиліка св. Петра і Павла у Вишеграді – найзнаніша церква Чехії, адже розташована вона в місці, де король Чехії Вратислав ІІ збудував свою королівську резиденцію, маючи намір звести тут собор, рівноцінний однойменній базиліці в Римі. На жаль, храм, зведений монархом, загинув у пожежі, і сучасна будівля є витвором іншої епохи та іншого архітектурного стилю. Це неоготичний собор, який прикрашають два шпилі висотою 58 м, без яких важко уявити собі силует Праги.

Нікого не залишить байдужим і внутрішнє оздоблення храму: фрески, скульптури, вітражі і панно вражають красою і пишнотою. Найголовнішою реліквією базиліки є панно-образ Діва Марія Вишеградська («Дощова»). Як свідчить передання образ належить пензлю самого апостола Луки. Назва ж «Дощова» закріпилася за іконою тому, що саме перед нею молилися давні пражці в періоди жорстоких засух і неврожаю. І завжди були вислухані. Тут також зібрана унікальна колекція фрагментів одягу, взуття, а також літургійний посуд, хрести та ікони періоду правління Вратослава ІІ. У 2003 році папа Римський Іван Павло ІІ надав собору статус «Великої базиліки», тоді ж вона стала відпустовим місцем для паломників.

Найдавнішою церквою Праги є Базиліка св. Георгія Побідоносця, яку в 920 році заклав король Вратислав І. Це собор жіночого бенедиктинського монастиря, славний насамперед тим, що в ньому зберігається мощі св. Людмили – небесної покровительки багатьох українок, які носять її ім’я. Свята мучениця Людмила – сербська княгиня, яка стала дружиною чеського князя Боривоя і завдяки впливу геніального проповідника св. Мефодія, брата Кирила Філософа, прийняла християнство. Саме їй Чехія завдячує будівництвом першої християнської святині на цій землі і поширенню тут християнської віри. Мученицька смерть св. Людмили стала ділом рук язичницької частини чеської знаті, які змовились проти княгині і позбавили її життя. Та княгиня встигла виховати у християнському дусі свого онука – князя В’ячеслава – Вацлава Святого. Онук переніс тіло бабусі до церкви св. Георгія у Празі, голова ж зберігається як реліквія у соборі св. Віта. Святу Людмилу вшановують у Чехії як небесну заступницю матерів і бабусь, а також християнських вихователів і вчителів. Цікаво, що пам’ять святих Людмили і Вацлава почитали в Україні-Русі вже за часів князя Володимира Великого.

Тинський храм, або церква Діви Марії перед тином, на Староміській площі – ще одна гордість Праги, дві сімдесятиметрові гостроверхі вежі якої стали символом міста. Тинський храм є усипальницею багатьох видатних діячів Чехії, найвідомішим з яких є данський королівський астролог Тихо де Браге. Крім того, тут зберігається найдавніша в Празі купіль для здійснення таїнства хрещення, датована 1414 роком, старовинна фігурка Божої Матері – Тинська Мадонна на троні, велика кількість вівтарі роботи видатних чеських скульпторів та художників. У церкві також можна побачити унікальну фреску з зображення св. Єроніма із левом кінця ХІV ст. Тут також вистановлений найдавніший у Празі орган, виготовлений в 1673 році.

Розповідати про християнські святині Праги можна безкінечно, але жодна оповідь не передасть і сотої частки величності та краси цієї дивної старовинної столиці, звідки ширилося Світло Христове на слов’янські землі. Прагу треба тільки побачити.

***

Загачуйтесь духовно з нами!

Патріарший паломницький центр

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (Голоси поки відсутні)
Loading...Loading...