6 січня 1936 р., на Свят Вечір старенька ікона Розп’ятого Спасителя на якій уже важко було побачити саме розп’яття Ісуса Христа, так все почорніло, засвітилася ясним-преясним світлом. Протягом трьох днів ікона Розп’ятого Спасителя оновилася- із темної ікони, на якій важко було щось побачити, вона стала блискучо-світлою. Ікона сяяла аж три тижні. Прислані із Кракова і […]
6 січня 1936 р., на Свят Вечір старенька ікона Розп’ятого Спасителя на якій уже важко було побачити саме розп’яття Ісуса Христа, так все почорніло, засвітилася ясним-преясним світлом. Протягом трьох днів ікона Розп’ятого Спасителя оновилася- із темної ікони, на якій важко було щось побачити, вона стала блискучо-світлою. Ікона сяяла аж три тижні. Прислані із Кракова і Львова відповідні духовні комісії визнали оновлення ікона Розп’ятого Спасителя надприродним. Матеріали комісій були передані до Риму.
Святійший Отець Папа Римський Пій ХІ Грамотою від 18 травня 1938 р.надали такі відпусти цій церкві: на Воскресіння Господнього, Пресвятої Євхаристії, Різдво Івана Хрестителя, Воздвиження Чесного Хреста.
