м. Київ, вул. Михайлівська 17/2 оф. 2А
тел.: (044) 279-19-20, (096) 330-96-79
м. Львів, вул. Руська, 10
тел.: (096) 858-27-57, (063) 075-00-30

Санктуарій пратулинських мучеників у Польщі

Село Пратулин, розташоване неподалік міста Холм у Польщі, в ХІХ ст. належало до Холмської єпархії Української Греко-Католицької Церкви. Греко-католицька парафія існувала тут з 1676 року і молилася у своєму невеличкому дерев’яному храмі. Саме в той час уряд царської Росії, після трьох поділів Польщі зайнявши територію Підляшшя, насильно вимагав від місцевого населення переходу на російське православ’я. Українські селяни Холмської єпархії, бажаючи зберегти вірність вірі й обряду своїх батьків, рідній Церкві і Апостольському Престолу, відмовлялися від вмовлянь і погроз, незважаючи на те що часом навіть їхні пастирі не знаходили в собі такої відваги.

24 січня 1874 року селяни с. Пратулин під проводом господаря Вікентія Левонюка прийшли до своєї церкви, щоб не впустити до неї православного священика, який мав насильно зайняти храм. На розправу із ними прибув загін озброєних царських солдат, які силою спробували прокласти шлях до храму за допомогою багнетів і розштовхати селян. Коли їм цього не вдалося, офіцер, який командував загоном, віддав наказ стріляти.

Того дня Греко-Католицька Церква здобула 13 блаженних мучеників, які без вагань прийняли смерть за свою віру. Безборонні селяни стояли навпроти озброєного рушницями загону російських солдат і закликали один одного не застосовувати проти вояків каміння й палиць, захищаючись самим лише виносним розп’яттям, що його тримав у руках господар Данило Кармаш. Свідомі свого мучеництва, вони, як і сам Христос, не хотіли противитись злу насильством: всі як один стали на коліна й почали молитися… Під градом куль селяни співали: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво»… Розстріл зупинили лише в ту мить, коли один із солдатів влучив в іншого. Деякі вояки боялися виконувати безбожний наказ і намагалися стріляти в повітря. Дев’ять селян-захисників храму загинули на місці, ще четверо померли від ран наступного дня на руках у своїх рідних. Того дня було поранено ще понад 180 осіб, незабаром 580 селян за спротив владі вислали до Сибіру…

Тіла пратулинських мучеників тривалий час не забирали з-під церкви, щоб залякати інших селян, а відтак наказали закопати у спільній могилі, в місці, про яке б ніхто не знав. Греко-католицький храм освятили знову, проте ніхто з місцевих мешканців більше ніколи до неї не ходив. Так вона стояла покинутою аж до 1886 року,Санктуарій пратулинських мучеників - паломництво Польща поки її розібрали. До сьогодні зберігся лише хрест-розп’яття пратулинських мучеників, який тримав у руках Данило Кармаш, а після його загибелі – Ігнатій Франчук. Сьогодні ця реліквія зберігається в с. Костомлоти в Польщі, в неоуніатській парафії.

Вістка про подвиг простих селян із невеличкого села на Холмщині донеслался до Риму відразу, і того ж таки року Папа Пій ІХ згадав про відважних мучеників за віру у своїй енцикліці. Беатифікаційний процес розпочався в 1919 році. Його ініціаторами були римо-католики, адже в ці роки Підляшшя вже відійшло до Польщі. Однак дві війни і подальші політичні обставини припинили розгляд беатифікаційної справи, до якої повернулися лише в 1989 році. У 1990 році тіла пратулинських мучеників були ексгумовані і перенесені до церкви в Пратулині.

У 1996 році, в 400-ту річницю проголошення Берестейської унії Папа Римський Іван Павло ІІ під час урочистого богослужіння в соборі св. Петра у Римі причислив пратулинских мучеників до лику блаженних. Ось їхні імена: Данило Кармаш, Вінкентій Левонюк, Іван Андреюк, Костянтин Лукашук, Максим Гаврилюк, Михайло Ваврищук, Лука Бойко, Ігнатій Франчук, Микита Грицюк, Костянтин Бойко, Пилип Герилюк, Онуфрій Василюк, Вартоломій Осип’юк. Наймолодшому з мучеників Микиті Грицюку виповнилося лише 19, найстаршому – Костянтину Бойку – 49 років.

Українська Греко-Католицька Церква вшановує пратулинських мучеників 23 січня.

Церква в Пратулині (нині – римо-католицька) носить назву Санктуарій Благословенних Мучеників Підляшшя в Пратулині, найбільшою реліквією якого є саркофаг із тілами мучеників, а також земля з їхньої могили. У санктуарії встановлена Стежина Мучеників – молитовна дорога, побіч якої розташовані фігурки всіх 13 пратулинців, що віддали своє життя за віру Христову. Це місце завжди відвідують численні паломники. Тут засвідчено чимало випадків зцілення від різноманітних хвороб (непліддя, онкологічні захворювання, хвороби ніг) через молитву до Пратулинських мучеників на їхніми мощами.

***

Із календарем найближчих паломництв ви зможете ознайомитися за цим посиланням.

***

Наталія Пуряєва

для Патріаршого паломницького центру УГКЦ

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (Голоси поки відсутні)
Loading...Loading...