Церква Св. Безсрібників Косми і Дам’яна у Ходорові

05301Адреса: вул. Шевченка 31, Жидавічський р-н, м. Ходорів, Львівська область 81750

Місто Ходорів, першу письмову згадку про яке датують 1394 р., у старих документах зветься Ходорів-став, що пов’язують з іменем Теодор-Федір та з розташуванням міста над великим ставом. Місто було відоме цукровим заводом, до війни найбільшим в Галичині. В 1919 р. в Ходорові перебувала Генеральна команда УГА. Тут проводили переговори з місією Антанти про перемир’я в українсько-польській війні.

На початку ХХ ст. Ходорів мав типовий для західноукраїнських містечок “набір” історико-культурних пам’яток, зокрема: одну із найдавніших дерев’яних синагог Галичини (середина XVII cт.) , греко-католицький дерев’яний храм із дзвіницею та цвинтарем (1713 р.; до 1857 р. при церкві діяла єдина українська школа), мурований костел (друга половина XVIII cт.) і палац (збудований після 1860 р.). До наших днів збереглися лише костел і палац (використовується як один із корпусів лікарні). Від давньої синагоги не залишилося і сліду: її знищили нацисти. Щодо дерев’яної церкви, покровителями якої було обрано святих Косму і Дам’яна, то про історію її зникнення, відповідно до теми путівника, слід розповісти докладніше.

У 1912 р. в Ходорові з канонічною візитацією побував Митрополит Андрей (Шептицький). Повернувшись до резиденції, занепокоєний станом будівлі дерев’яної церкви, 6 лютого 1914 р. він дав розпорядження ходорівському деканові о. Івану Вінницькому „зайнятися якнайревніше скорим побудованєм нової церкви в Ходорові”. Виконання цього розпорядження довелося відкласти через початок Першої світової війни. Дерев’яну церву розібрали 1920 р.

Сучасна церква Святих Косми і Дам’яна була зведена 1922 р. Попри скупі історичні відомості про цей храм, можемо впевнено стверджувати, що найважливішою сторінкою майже столітнього його існування було 2 вересня 2007 р.: у той день було урочисто перевезено і встановлено в лівому бічному престолі мощі блаженної УГКЦ, уродженки Ходорова, сестри служебниці Тарсикії Мацьків (1919–1944). Як і більшість новомучеників УГКЦ, її спіткала страшна і несподівана смерть: більшовик застрелив її за те, що була монахинею. Спершу тіло блаженної покоїлося в монастирському саду у Кристинополі (тепер Червоноград), далі, з 1956 р., на Личаківському цвинтарі у Львові. У червні 2001 р. під час пастирського візиту в Україну Святішого Отця Івана Павла ІІ преподобну сестру Тарсикію Мацьків було проголошено блаженною УГКЦ. 18 липня 2007 р. її мощі були перенесені до Стрия, а невдовзі повернулися до тої місцевості, де народилася і виросла блаженна новомучениця.

Радимо переглянути

No Image
27.02.2020
Календар прощ до святинь УГКЦ на 2021 р.Б.
Календар прощ до святинь УГКЦ на 2021 р. Б Якою б мірою ми не заглибилися в духовне, релігійне життя, на якому б із його щаблів не перебували – чи на...
29.06.2016
Борислав – найбільша в Україні скарбниця мощів святих
Церква св. Анни, матері Пресвятої Богородиці, у м. Бориславі на Львівщині – унікальна, не схожа на жодну іншу святиню в Україні. Адже цей храм віднедавна став справжньою скарбницею священних реліквій,...
14.06.2016
Храми УГКЦ, де відкрито Двері милосердя
8 грудня 2015 року Святіший Отець проголосив відкриття Надзвичайного року Божого Милосердя з огляду на важкі, трагічні події, які преобразили сучасний світ: загроза Третьої Світової війни, криваві конфлікти та війни...