Якщо під час Різдва Христового вам пощастить побувати у Вифлеємі, ви отримаєте унікальну щасливу нагоду в усій повноті досвідчити дух місця й часу цієї надважливої євангельської Події. Адже Вифлеєм (Бейт-Лехем), у перекладі з арамейської «місто хліба», дало світові Хліб життя. Це невеличке поселення на півдні від Єрусалиму стало місцем народження Господа Ісуса Христа (Лк 2, 4–7; Мт 2, 1–11) і пов’язаних із ним перших євангельських подій: у полі на околиці міста пастухи, що тієї ночі пасли стадо, побачили сонм ангелів, що звіщали їм про народження Божого Сина (Лк 2, 14); саме у Вифлеємі на восьмий день після Різдва над Немовлям був здійснений обряд обрізання, під час якого Його нарекли іменем Ісус (Лк 2, 21). Тут же невдовзі Божого Сина відвідали царі зі Сходу, що принесли Йому дари поклоніння: ладан, золото і миро (Мт 2, 1–12).
1. У самому центрі Вифлеєму на Ясельній площі розташована Базиліка Різдва Христового – найдавніший християнський храм Святої Землі, що разом із Базилікою Гробу Господнього в Єрусалимі є однією з найголовніших святинь християнського світу. Збудована в ІV ст. зусиллями імператора Костянтина Великого, базиліка, яка радше нагадує неприступну фортецю, вистояла в суворі лихоліття хрестових походів і є чи не єдиним храмом, в якому з моменту заснування християнські богослужіння не переривалися ні на день.
2. Базиліка Різдва Христового збудована над печерою, в якій Пресвята Родина, не знайшовши притулку у переповненому людьми Вифлеємі, зупинилася на ніч, коли Діві Марії надійшов час народжувати. У цій печері, що була прихистком для худоби, і з’явився на світ Спаситель світу. Цікаво, що Євангеліє прямо не говорить про печеру. Про те, що Христос народився саме в печері, через півтора століття після Різдва повідомляли апокрифічне Протоєвангеліє від Якова, св. Юстин Мученик, Ориген та ін. Ці відомості підтверджує той факт, що з давніх-давен і аж до середини ХХ ст. у Вифлеємі будинки зводились над численними у цій місцевості печерами, висіченими у вапнякових скелях, що їх використовували як стайні.
3. Серцем базиліки, її найсвятішим місцем є власне Печера Різдва(Святий Вертеп) – підземний храм у храмі, розташований під вівтарем базиліки, перша згадка про який датується 150 р. по Р. Х. У Печері на місці, де стояли ясла для напування худоби, куди Марія, не маючи колиски, поклала Новонароджене Немовля, встановлений Приділ Вифлеємських ясел (самі ясла зберігаються в Римі в базиліці Санта-Марія-Маджоре). Навпроти височіє Приділ поклоніння царів, що, ведені Різдвяною зіркою, прийшли зі Сходу з дарами поклонитися Божому Синові.
4. Місце, де народився Ісус Христос, позначає Вифлеємська зірка– 14-променева срібна звізда, вмонтована в білу мармурову підлогу, над якою встановлений мармуровий престіл – Вівтар Різдва. На зірці латинською мовою написано: «Тут від Діви Марії народився Ісус Христос – 1717». Серед 16 лампад, засвічених над реліквією, 4 належать Католицькій Церкві. За традицією, паломники, припадаючи на коліна, торкаються вустами до Вифлеємської зорі та прикладають до неї різноманітні священні предмети.
5. Цікаво, що вхід до базиліки Різдва Христового – це невеличкі двері (120 х 80 см), увійти через які можна лише низько схиливши голову. Саме тому вони мають назву Ворота смирення. Всередині базиліка прикрашена старовинними колонами, на яких збереглися зображення святих і написи часів хрестових походів. На одній із колон можна побачити лик Спасителя, який залежно від кута зору постає то з розплющеними, то з заплющеними очима. Стіни базиліки покриті мозаїчними зображеннями сцен з Євангелія (родовід Ісуса Христа) та церковної історії, зокрема Вселенських соборів.
6. У базиліці Різдва Христового, біля входу до Печери Різдва виставлена ікона Вифлеємської Богородиці – єдиний на світі образ, на якому Діва Марія усміхається, радіючи Своїм материнством. Перед іконою, яку в цілій Палестині вшановують як чудотворну, паломники моляться за дар батьківства, щасливе дітонародження, зцілення від недуги безпліддя, а також за зміцнення, збереження й благополуччя родини.
7. Із Печери Різдва через підземні переходи можна потрапити до гроту Немовлят-мучеників Вифлеємських, що були убиті за наказом Ірода Великого, та гроту блаженного Ієроніма Стридонського – святого, який створив перший переклад Біблії латинською мовою (Вульгата), що до сьогодні є офіційним біблійним текстом Католицької Церкви.
8. Базиліка Різдва Христового перебуває під спільним управлінням трьох Церков – Єрусалимської Православної Церкви, Вірменської Апостольської Церкви та Католицької Церкви, які мають при базиліці власні монаші спільноти. Католицьку Церкву тут представляє згромадження францисканців. Саме з францисканського монастиря при базиліці щороку на Різдво відбувається трансляція католицького Різдвяного богослужіння.
9. Неподалік від Вифлеєму розташоване Поле пастушків, де в Різдвяну ніч сонм ангелів, що з’явився на небі, звістив пастухам про народження Божого Сина (Лк 2, 14). Це місце Господньої слави здавна відвідують численні паломники. У ІV ст. св. імператриця Єлена над печерою, в яку сховалися пастухи, спочатку налякані явленим, збудувала церкву, яку посвятила Пресвятій Богородиці, Йосифу Обручнику та цим трьом пастирям. Сьогодні на місці цієї церкви розташований греко-православний храм св. Георгія Переможця, найбільшою святинею якого є гробниця пастухів, що за власним заповітом були тут поховані.
10. Цікаво, що у давнину в Єрусалимській Церкві існувала традиція розпочинати святкування Різдва Христового на Полі пастушків, звідки богослужбова процесія рухалася до Печери Різдва у Вифлеємі, урочисто співаючи ангельську пісню: «Слава во вишніх Богу, і на землі мир в людях благовоління…» (Лк 2, 14). На честь цієї події на Полі пастушків у 1954 р. була зведена католицька церква Слава во вишніх Богу, або Поля пастушків, що належить ордену францисканців. Збудована у вигляді пастушого намету церква прикрашена зображеннями трьох євангельських сцен: явлення ангелів, поклоніння пастухів Дитяткові Ісусові у Вифлеємській печері, повернення пастухів до власної отари. Саме тут найбільше звучить колядок і різдвяних віншувань з уст українських паломників…
