Народний переказ перше чудо «Керничної » чудотворної ікони Пресвятої Богородиці подає осінню 1862 р., коли оздоровилася глухоніма дівчина, яка вмилася водою із лісового джерела – кринички в якій в свій час, в надвечір’ї, напередодні Благовіщення предивно ясно-преясно випромінюючи світло об’явилася ікона Пресвятої Богородиці. Спочатку ікона Божої Матері знаходилася в капличці в лісі дідички Марії Мицєльської. Пізніше коштом графа Володимира Борковського у 1863 р. було побудовано над джерелом на місці об’яви образу Пречистої Діви Марії муровану капличку Пресвятої Богородиці на престолі якої містилася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.
Місцева народна традиція подає також і народний переказ , про , що довший час над тією криницею літньою порою літала зозуля і кувала немовби закликала людей до почитання цього місця. Оздоровлена глухоніма дівчина, яка вмилася водою із лісового джерела – кринички вперше і почувши голос тієї зозулі, вперше вимовила слова подяки Пресвятій Богородиці за ласку зцілення.
Святійший Отець Папа Римський Пій ІХ надав 2 березня 1863 р. повний відпуст всім тим, хто відвідав капличку Пречистої Діви Марії «Керничної». Відпусти надавались в день Бллаговіщення Пречистої Діви Марії, Успіння Пресвятої Богородиці, Різдва Пречистої Діви Марії, Співстраждання Пресвятої Богородиці, св.. апостолів Петра і Павла. Митрополит Спиридон Литвинович видав Грамоту про посвячення цієї каплички 8 вересня 1863 р.
