Першопочатки історії Буцнівської чудотворної ікони Божої Матері, яка сьогодні знаходиться в парохіяльній церкві с. Буцнів, пов’язані із василіянським монастирем, що існував тут в першій половині XVIIІ ст. В
1729 р. Матвій Цивинський подарував Отцям Василіянам ікону Божої Матері намальовану на полотні. Вона була досконалою копією Белзсько- Ченстоховської Богоматері. В скорім часі Буцнівська ікона Пресвятої Богородиці вже славилася великими чудами.
Першим із них було те, що Божа Мати на цім Образі плакала правдивими ревними сльозами на очах багатьох людей різного стану, присутніх на той час в монастирській церкві. Слава про ці та інші чудотворні дійства Буцнівської ікони Божої Матері полинула далеко за межі краю. На основі повідомлень цих двох окремих комісій митрополит Атанасій Шептицький своєю особливою Грамотою від 25 січня 1737 р. проголосив Буцнівську ікону Божої Матері чудотворною. Ікону, при численному зборі світського і монашого духовенства урочисто перенесли на головний престол новозбудованого Божого храму.
Коли Отці Василіяни у 1751 р. відходили із Буцнева до Крехівського монастиря то вони свою монастирську церкву разом з чудотворною іконою Пресвятої Богородиці передали місцевій парохіяльній громаді. Буцнівська ікона Пресвятої Богородиці належить до “плакучих” ікон України. Саме завдяки Її заступництву війська християнських держав – Австрії, Польщі, Росії одержали перемогу над турками під м. Хотин у 1739 р. під час чергової війни проти Туреччини.
Ікону реставровано у 2005 р.
