Чому паломництва важливі? | ПАТРІАРШИЙ ПАЛОМНИЦЬКИЙ ЦЕНТР

Щоб зрозуміти в чому сенс паломництва, насамперед потрібно спростувати міфи, які з ним пов’язані

Міф 1. Паломництва лише для найбільш побожних

Дехто вважає, що паломництва – це виключно духовна практика для “дуже побожних”. Проте, часто все навпаки. Саме прості вірні під час паломництв укріплюють свої стосунки з Богом та духовно розвиваються.
Все, що вам потрібно для паломництва – відкритість на Божу дію у житті та бути готовими до подорожі.

Міф 2. Паломництва - це нудно

Можливо, ви уявляєте паломництво як щось доволі суворе, позбавлене радості, а тому обтяжливе та нудне. Але наш досвід організації свідчить, що паломництво - це подорож, яка подібна до життя. Часом воно веселе, часом серйозне, але завжди сповнена змісту та любові.
Крім, духовного збагачення, ця духовна мандрівка завжди дарує яскраві враження та нагоду побудувати нові дружні стосунки

Міф 3. Паломництво – це тільки про Святу Землю

Свята Земля, безумовно, є одним з найважливіших місць паломництва, але далеко не єдиним! Серед інших керунків духовної мандрівки: Рим, Ватикан, Меджугор’є, Люрд, Фатіма, Ла Салетт та багато інших. Зараз налічується три тисячі місць, куди католик може здійснити духовну мандрівку.

Міф 4. Паломництво – це проста мандрівка

Дуже хибно вважати, що паломництво це те саме, що звичайна подорож чи турне. Хоча воно й передбачає відвідини нових місць, головним є геть інше. Справжня духовна мандрівка відбувається лише, коли ми заглиблюємось у свою душу, пізнаємо себе та відкриваємось на зустріч із Богом.

То ж, що таке паломництво насправді?

Якщо коротко: паломництво – це духовна подорож.

Вона може бути до святого місця, на природу, чи десь недалеко від дому, аби пережити в унікальний спосіб спілкування з Богом. У паломництво може відправитись будь-хто та будь-коли, але обов’язково з духовною метою. Не менш важливо, аби у цій мандрівці ви змінили спосіб життя та мислення.

Важливо розуміти

Паломництво – це набагато більше, ніж маршрут соборами та християнськими місцями. Воно має бути цілеспрямованою зустріччю з історією Божої дії у світі. Тому паломництво є повним лише за наявності молитви, прийняття Святих Таїнств і роздумів над значенням місця, куди ви прибули. Завдяки цьому ви відчуєте паломництво серцем, розумом і душею.

Папа Венедикт XVI дав таке визначення паломництва

«Відправитися в паломництво – це не просто відвідати якесь місце, щоб помилуватися його скарбами природи, мистецтва або історії. Вирушити в паломництво насправді означає вийти з себе, щоб зустріти Бога там, де він об’явив себе, де його благодать засяяла з особливою повнотою і принесла багаті плоди навернення і святості серед тих, хто вірить.

Передусім християни вирушають у паломництво до Святої Землі, до місць, пов’язаних зі страстями, смертю і воскресінням Господніми. Вони йдуть до Риму, міста мучеництва Петра і Павла, а також до Компостели, яка, пов’язана з пам’яттю святого Якова, приймає паломників з усього світу, які бажають зміцнити свій дух апостольським свідченням віри і любові».

Папа Венедикт XVI у промові, виголошеній у катедральному соборі Сантьяго-де-Компостела в 2010 році,