Чудесне об’явлення ікони Розп’ятого Спасителя сталося влітку 1740 р. побожному господареві – селянину із с. Зарваниці Стефану Рисану, коли він їхав на свою сіножать за сіном. Враз воли стали на коліна. З неба сходила надзвичайна ясність, що падала поряд на землю на якій в цьому ясному пре ясному світлі надприродним блиском виблискувала ікона Розп’ятого Спасителя.
Побачивши таке диво селянин миттю зіскочив із воза на землю і став щиро молитися до Спасителя. Вернувшись додому він одразу ж сповістив про бачене місцевого священика. На другий день священики з великою процесією пішли в поле до місця об’явлення ікони Розп’ятого Спасителя. Диво. Ікона там же і так же само сяяла величавим блиском. Священики взяли Її на руки і з процесією урочисто перенесли ікону Розп’ятого Спасителя до дерев’яної церкви..
Сам митрополит Атанасій Шептицький приїхав у Зарваницю пересвідчитись про чудесне об’явлення ікони Розп’ятого Спасителя. Ікону Розпятого Ісуса найдену в 1740 р., що її після канонічних комісій коронував митрополит Атанасій Шептицький було вміщено в головному престолі. Під час пожежі 1754 р. церква згоріла, але ікона залишився неушкодженим. Потім Її урочисто перенесли новопобудовану муровану церкву Пресвятої Трійці.
Під цією чудотворною іконою знаходиться корона зі щирого срібла, на якій зроблений напис: «Розп’ятий Христе Царю за всіх нас; не посіщай, просимо Тебе, мором Бережани; посіщай їх в щедротах усердно молим Тебе. Да здрави многих і в небі хвалити Тебе (1772-73 рр.).»”
