Як твердять народні перекази, цю ікону привезли із Константинополя, столиці Візантії з якою галицькі князі підтримували тісні політичні і культурні звязки, в Галич десь в середині XІІ ст. Коли в Галичі у 1157 р. освятили величний білокам’яний храм —Успенський собор то Галицький князь Ярослав Осмомисл подарував, привезену із Константинополя ікону Пресвятої Богородиці до цього храму.
навали на Галицько-Волинську Русь Успенську церкву було пограбовано, зруйновано і спалено. Через деякий час Галицьку чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, як свідчить один із народних переказів знайшли неушкодженою у лісі коло Крилоса, поблизу с. Сокіл. Коли в с. Сокіл було засновано василіянську св. Воздвиженську обитель, початки існування якої сягають 1435 р. його мешканці передали цю ікону Пресвятої Богородиці в монастирський храм, де вонай далі прославлялася чудами. У 1707р. єпископ Йосиф Шумлянський своєю Грамотою на підставі подання Духовної комісії, яка опитала очевидців чудотворних зцілень, зізнання яких були підтверджені під присяго, проголосив Сокілську ікону Пресвятої Богородиці чудотворною. Саме тоді єпископ Йосиф Шумлянський передає-повертає чудотворну ікону до Крилоського св. Успенського монастиря, з метою посилення якого надає надає йому нову фундацію. Вона тут спочатку перебувала в монастирській капличці св. Василія Великого. Надалі цю чудотворну ікону Божої Матері офіційно переносять за о. Антонія Седлевича, настоятеля Крилоської церкви в катедру Крилоську- заново відбудовану церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
В 1773 р. для Крилоської ікони Пресвятої Богородиці виготовили срібний оклад. Для почитання чудотворної ікони до Крилоса приїжджали галицькі митрополити Сильвестр Сембратович, Андрей Шептицький.
Під час Першої світової війни Успенська церкви зазнала значних руйнувань, проте чудотворна ікона знову залишилася неушкодженою. Після війни церкву було відремонтовано, відреставровано іконостас (художник А.Монастирський) і чудотворну ікону поміщено у вівтарі. Прощі до Крилоської чудотворної ікони відбувалися до 1960р. Тоді Успенську церкву було закрито, і вона стала експозиційною частиною Музею історії княжого Галича-філіялу Івано-Франківського краєзнавчого музею. Чудотворна ікона разом з іншими церковними речами знаходилася на хорах церкви. Коли 1989 р. Успенську церкву передали громаді, тоді мешканці Крилоса знайшли ікону. Так закінчила свій шлях поневірянь Крилоська чудотворна ікона Богоматері. Вона повернулася на своє визначене століттями місце — у завівтарну частину церкви, де міститься й сьогодні.
Правда, чудотворний образ не раз переписували, але це не заважало святині творити чуда.
В 2006 р. коллектив дослідників Українського регіонального науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» відреставрували ікону, а відтворив корону Богородиці художник-реставратор Сергій Чигрик.
28 серпня 2006 р. глава УГКЦ блаженніший патріарх Києво-Галицький Любомир Гузар на празник Успіння Пресвятої Богородиці коронував Крилоську (Сокілську) чудотворну ікону Пресвятої Богородиці..
Ікона Пресвятої Богородиці, яка перебувала в Галичі аж до середини ХIIІ ст. стає покровителькою всього галицького краю.Как утверждают народные предания, эту икону привезли из Константинополя, столицы Византии с которой галицкие князья поддерживали тесные политические и культурные связи, в Галич где-то в середине XII в. Когда в Галиче в 1157 г. освятили величественный белокаменный храм - Успенский собор, то Галицкий князь Ярослав Осмомысл подарил, привезенную из Константинополя икону Пресвятой Богородицы, в этот храм.
Во время нашествия на Галицко-Волынскую Русь, Успенская церковь была ограблена, разрушена и сожжена. Через некоторое время Галицкую чудотворную икону Пресвятой Богородицы, как свидетельствует один из народных рассказов, нашли невредимой в лесу у Крилоса, вблизи с. Сокил. Когда в с. Сокил был основан василианский св. Воздвиженский монастырь, начало существования которого достигает 1435 года, его жители передали эту икону Пресвятой Богородицы в монастырский храм, где она дальше прославлялась чудесами. В 1707 г. епископ Иосиф Шумлянский своей Грамотой на основании представления Духовной комиссии, которая опросила очевидцев чудотворных исцелений, признание которых были подтверждены под присягой, провозгласил Сокилскую икону Пресвятой Богородицы чудотворной. Именно тогда епископ Иосиф Шумлянский передает - возвращает чудотворную икону в Крилоский св. Успенский монастырь, с целью усиления которого предоставляет ему новое значение. Она здесь сначала находилась в монастырской часовне св. Василия Великого. В дальнейшем эту чудотворную икону Божьей Матери официально переносят при о. Антонии Седлевиче, настоятеле Крилоской церкви в кафедру Крилоскую- заново отстроенную церковь Успения Пресвятой Богородицы.
В 1773 г. для Крилоской иконы Пресвятой Богородицы изготовили серебряный оклад. Для почитания чудотворной иконы в Крилос приезжали галицкие митрополиты Сильвестр Сембратович, Андрей Шептицкий.
Во время Первой мировой войны Успенская церкви была сильно повреждена, однако чудотворная икона опять осталась невредимой. После войны церковь была отремонтирована, отреставрирован иконостас (художник А.Монастирський) и чудотворную икону поместили в алтаре. Паломничества к Крилоской чудотворной иконе происходили до 1960 г. Тогда Успенская церковь была закрыта, и она стала экспозиционной частью Музея истории княжеского Галича-филиала Ивано-Франковского краеведческого музея. Чудотворная икона вместе с другими церковными вещами находилась на хорах церкви. Когда 1989 г. Успенскую церковь передали общине, то жители Крилоса нашли икону. Так закончила свой путь скитаний Крилоская чудотворная икона Богоматери. Она вернулась на свое определенное веками место - в заалтарную часть церкви, где находится и сегодня.
Правда, чудотворный образ не раз переписывали, но это не мешало святыне творить чудеса.
В 2006 г. коллектив исследователей Украинского регионального научно-реставрационного института «Укрзападпроектреставрация» отреставрировали икону, а воссоздал корону Богородицы художник-реставратор Сергей Чигрик.
28 августа 2006 глава УГКЦ Блаженнейший патриарх Киево-Галицкий Любомир Гузар на праздник Успения Пресвятой Богородицы короновал Крилоскую (Сокилскую) чудотворную икону Пресвятой Богородицы.
Икона Пресвятой Богородицы, которая находилась в Галиче до середины ХIIИ в., становится покровительницей всего галицкого края.
Ікона Пресвятої Богородиці, яка перебувала в Галичі аж до середини ХIIІ ст. стає покровителькою всього галицького краю.
Люрд + Фатіма та інші Марійні святині Європи
