Церква Святого Василія Великого в Києві є головною спорудою монастиря Чину Отців Василіян. Вона розташована на схилі між Вознесенським узвозом та Петрівським яром, звідки відкривається чудова панорама на Щекавицьку гору та всю найдавнішу, давньоруську ділянку Києва. Комплекс споруджено в історичній частині Києва, на території так званого Копиревого краю, де в часи Київської Русі стояла садиба […]
Церква Святого Василія Великого в Києві є головною спорудою монастиря Чину Отців Василіян. Вона розташована на схилі між Вознесенським узвозом та Петрівським яром, звідки відкривається чудова панорама на Щекавицьку гору та всю найдавнішу, давньоруську ділянку Києва. Комплекс споруджено в історичній частині Києва, на території так званого Копиревого краю, де в часи Київської Русі стояла садиба вельможі Копиря. Цікаво, що неподалік від цього місця, у Павлівському саду, що на вулиці Полтавській, для полонених січових стрільців у час Першої світової війни з благословення Митрополита Андрея Шептицького була встановлена дерев’яна церква Святого Серця Христового (відома в столиці як «Галицька церква») – перший греко-католицький храм на київських землях, збудований тут із часів витіснення Унійної Церкви Російською імперією на західноукраїнські землі.
У 1990 році землю, де розташована церква Василія Великого, під будівництво власного храму здобула парафія Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі. Однак, не маючи коштів на будівництво, громада передала ділянку отцям василіанам для побудови першого в Києві греко-католицького монастиря.
Церкву Василія Великого спроектувала відомий український архітектор Лариса Скорик. Модерний стиль споруди при цьому органічно спирався на прадавні українські сакрально-архітектурні традиції. За задумом архітектора, силует храму мав нагадувати, з одного боку, дерев’яні церкви і дзвіниці українських Карпат, а з другого – башти фортечних укріплень і дитинців Київської Русі, які після Батиєвого нашестя і далі зводили на землях Галицько-Волинського князівства, продовжуючи архітектурно-будівельні традиції Київської держави. Подібні вежові форми мала дерев’яна церква, фундамент якої розкопали на Вознесенському узвозі.
Церковні стіни вимурувані з так званої «теплої» (темної) цегли, що органічно вписується в палітру краєвиду. Особливістю внутрішнього простору храму, на відміну від традиційної української церковної архітектури, що передбачала освітлення свічками, є сповненість природним світлом, яке проникає всередину через численні вікна і отвори на даху та яке посилює білий колір стін.
Унікальною особливістю храму є також його іконостас роботи знаного українського художника-іконописця Романа Василика.
Зведення монастирського комплексу тривало понад 10 років: із 1990 року, часу здобуття ділянки під будівництво, по 2001 рік, коли Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар Архиєрейською Божественною Літургією урочисто відкрив діяльність монастиря. У 2002 році церкву освятили Екзарх Києво-Вишгородський Василій Медвіт (ЧСВВ) та єпископ Івано-Франківський Софрон Мудрий (ЧСВВ). У престіл храму були закладені мощі блаженного Йосафата Коцильовського (ЧСВВ) – новомученика УГКЦ, сповідника віри, єпископа, який у 1947 році був замордований НКВД у Лук’янівській в’язниці м. Києва.
У 2001 році, під незабутнього візиту в Україну храм і монастир св. Василія Великого поблагословив св. Папа Римський Іван Павло ІІ, який прибув із візитом в Україну.
Ще однією реліквією церкви св. Василія Великого є мощі покровителя монастиря та цілого згромадження Отців Василіян – св. Василія Великого (329 – 379), архиєпископа Кесарії Каппадокійської, одного з найвідоміших Отців Церкви, автора Божественної Літургії, що їх з нагоди 10-ліття монастиря передав із Апостольської столиці канонік папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі владика Іриней Білик (ЧСВВ).
У 2011 році біля храму був встановлений пам’ятник св. Василію Великому – робота скульптора Зиновія Федика. Відтворюючи іконографічну традицію зображення цього святого, пам’ятник являє собою фігуру Отця Церкви зі схиленою головою та Біблією в руках, обрамлену, неначе іконними клеймами, зображенням восьми сюжетів із житія святого.
Адреса: Вознесенський узвіз, 7 (колишня вул. Смирнова-Ласточкіна), м. Київ 04053
