Адреса: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (станція метро «Лівобережна»), Київ 01003 Сайт: http://kyivsobor.ugcc.org.ua Упродовж століть головним храмом Української Греко-Католицької Церкви був собор Святого Юра у Львові. На початку нового тисячоліття, в 2002 р., Синод єпископів прийняв рішення про перенесення осідку Глави УГКЦ до столиці України та про побудову Патріаршого собору на Лівому березі Дніпра. Вважається, що цим актом […]
Адреса: вул. Микільсько-Слобідська, 5 (станція метро «Лівобережна»), Київ 01003
Сайт: http://kyivsobor.ugcc.org.ua
Упродовж століть головним храмом Української Греко-Католицької Церкви був собор Святого Юра у Львові. На початку нового тисячоліття, в 2002 р., Синод єпископів прийняв рішення про перенесення осідку Глави УГКЦ до столиці України та про побудову Патріаршого собору на Лівому березі Дніпра. Вважається, що цим актом Церква утверджується як загальноукраїнська та світова, оскільки її єпархії знаходяться у всіх частинах світу.
Проект собору Воскресіння Христового створений у кращих традиціях сучасного церковного зодчества. Він разом із адміністративним будинком творять Патріарший центр УГКЦ загальною площею 1,72 га.
Будівництво комплексу розпочалося 9 вересня 2002 р. Невдовзі після того, 27 жовтня 2002 р., відбулося освячення наріжного каменя Патріаршого собору Воскресіння Христового за участю тодішнього Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара), Апостольського нунція в Україні Архиєпископа Микола Етеровича, багатьох єпископів, священиків, ченців та мирян з України і з-за кордону. Відтоді на території Патріаршого центру відбувалися Богослужіння: їх відправляли монахи Студійського уставу в тимчасовій молитовній каплиці.
До червня 2003 р. було вибудовано цокольний (нульовий) поверх собору Воскресіння Христового і розпочато зведення адміністративного будинку. 10 червня 2004 р. освятили та встановили на банях храму п’ять хрестів. Наприкінці 2005 р. у храмі розпочато монтування металевого каркаса центрального склепіння храму. Цю металоконструкцію (діаметр 20 м) піднімали частинами і вже потім з’єднували. Ще перед завершенням цієї роботи, 19 січня 2006 р., у підвальній частині храму було відправлено першу Службу Божу.
Упродовж 2005?2011 рр. на території Патріаршого центру проходили не тільки будівельні й опоряджувальні роботи, а й святкування та урочистості. Зокрема, 21 серпня 2005 р. на площі біля храму за участю понад трьох тисяч осіб відбулося перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва. 12 березня 2006 р. було відзначено 60-ту річницю Львівського псевдособору (під час цього собору було офіційно ліквідовано УГКЦ). З 2008 р. в липні щороку проходять святкування Хрещення Русі-Ураїни, які включають відновлення вірними хресних обітниць. 24 квітня 2009 р. відбулося урочисте проголошення блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ. А 18 червня 2009 р. у Патріаршому соборі було звершено хіротонію ієромонаха Студійського уставу Йосифа (Міляна) на Єпископа-помічника Київської архиєпархії, ? першу хіротонію Української Греко-Католицької Церкви в Києві за роки Незалежності.
Слід додати, 2007 р. було освячено храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, споруджений поблизу Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, на місці дерев’яної каплиці, яку спалили зловмисники в листопаді 2005 р. (невдовзі після перенесення осідку Глави УГКЦ до Києва).
Мабуть, найвизначнішою сторінкою в поки короткій історії Патріаршого собору УГКЦ є інтронізація новообраного Предстоятеля УГКЦ Святослава (Шевчука), яка відбулася 27 березня 2011 р. Святкування цієї знаменної події зібрало кілька тисяч людей: 60 ієрархів УГКЦ, інших Східних Католицьких Церков, Римо-Католицької Церкви в Україні та Православних Церков Київської традиції; делегатів Апостольського Престолу, Європейської Єпископської Конференції; членів релігійних організацій; представників влади та численних мирян.
