Чудотворний образ св. Миколая Мирликійського є одним із найстаріших ікон Крехівського монастиря святого Миколая Отців Василіян, що на Львівщині. Про його походження немає жодних достовірних даних. Припускають лише, що образ могли принести з Білої Русі перші послідовники або й сучасники засновника цієї обителі Йоіля в XVII ст.
Відомо також, що срібний оклад, яким була прикрашена чудотворна ікона св. Миколая Мирликійського, тричі здирали з неї захланні християни. Однак побожні миряни щоразу знову і знову «вдягали» свого могутнього заступника в коштовні шати. Сучасний срібний позолочений оклад, як знак вдячності за заступництво, виготовлений коштом отців василіян і мирян у XVIIІ ст. Щоправда, в 2002 р. оклад зняли, оскільки він погано впливав на стан збереження ікони. Тоді ж ікону було реставровано.
Із давніх-давен ікона св. Миколая Крехівського приваблювала до монастиря велику кількість прочан. До Крехова прибували паломники не лише з навколишніх сіл, а й з-за Дніпра, Дону, з Італії, Греції, Криту. Як свідчить монастирський літопис, через молитву перед іконою та заступництво Миколая-Святителя ставалися численні чуда зцілення й оздоровлення. У 1896 р. перемиський єпископ Юліан Пелеш привіз із міста Барі та подарував Крехівському монастирю миро, що точиться з мощів св. Миколая. Завдяки новій реліквії кількість паломників збільшилася, особливо чисельними були відпусти на свято Теплого (Літнього) Миколая.
У 1949 році, коли радянська влада розпочала примусове переселення ченців Крехівського монастиря до Унева, образ св. Миколая опинився під загрозою. Чудом ікону вдалося врятувати від знищення. Тривалий час її зберігав у себе монах-василіянин Антоній Масюк. Згодом, боячись арешту та розправи над іконою, він передав її на збереження о. Іванові Могиляку до церкви Успення Пресвятої Богородиці у Львові, де вона перебувала до 1990 року.
23 грудня 1990 року чудотворний образ св. Миколая було урочисто перенесено із Львова до Крехівської василіянської обителі.
Чудотворный образ св. Николая Мирликийского является одной из старейших икон Креховский василианской обители. О его происхождении нет никаких достоверных данных. Только известно, что вероятно первые последователи Иоиля могли принести ее из Белой Руси. Однако известный василианский исследователь в. Михаил Ваврик утверждает, что образ св. Николая Мирликийского Чудотворца происходит еще со времен самого основателя монастыря о. Иоиля, а это первая половина XVII в.
[caption id="" align="aligncenter" width="600" class=" "]
Крехівський монастир, де знаходиться чудотворний образ св. Миколая[/caption]
Известно также, что серебряные одежды, которыми была украшена чудотворная икона св. Николая Мирликийского, три раза были содраны жадными христианами. Однако набожные миряне своими средствами после каждого грабежа снова и снова надевали своего могущественного покровителя в еще более ценные одежды. Современные серебряные позолоченные одежды, как знак благодарности за покровительство, изготовленные на средства отцов василиан и мирян в XVIII в. В 2002г. их сняли, так как они плохо влияли на состояние сохранности иконы. Тогда же эту икону и реставрировали.
[caption id="" align="aligncenter" width="600"]
Крехівський монастир, вхід[/caption]
Из монастырской летописи известно, что многие ласки вымаливал св. Николай перед Всевышним тем, которые приходили к этому его Образу с верой и молитвами, умоляя о покровительстве. В 1896 г. Перемышльский епископ Юлиан Пелеш подарил Креховскому монастырю Миро, что чудесным образом вытекает из мощей св. Николая, которые находятся в г. Бари (Италия).
Долгое время, после закрытия монастыря в 1649 г., чудотворную икону св. Николая Мирликийского прятал монах василианин Антоний Масюк. В 1954 г., когда возникла опасность уничтожения иконы, из-за угрозы его ареста он передал ее на хранение о. Ивану Могиляку в церковь Успения Пресвятой Богородицы, где она находилась до 1990 г. 29 декабря 1990 г. чудотворный образ св. Николая торжественно перенесли из Львова в Креховскую василианскую обитель.
У 1949 році, коли радянська влада розпочала примусове переселення ченців Крехівського монастиря до Унева, образ св. Миколая опинився під загрозою. Чудом ікону вдалося врятувати від знищення. Тривалий час її зберігав у себе монах-василіянин Антоній Масюк. Згодом, боячись арешту та розправи над іконою, він передав її на збереження о. Іванові Могиляку до церкви Успення Пресвятої Богородиці у Львові, де вона перебувала до 1990 року.
23 грудня 1990 року чудотворний образ св. Миколая було урочисто перенесено із Львова до Крехівської василіянської обителі.
Чудотворный образ св. Николая Мирликийского является одной из старейших икон Креховский василианской обители. О его происхождении нет никаких достоверных данных. Только известно, что вероятно первые последователи Иоиля могли принести ее из Белой Руси. Однако известный василианский исследователь в. Михаил Ваврик утверждает, что образ св. Николая Мирликийского Чудотворца происходит еще со времен самого основателя монастыря о. Иоиля, а это первая половина XVII в.
[caption id="" align="aligncenter" width="600" class=" "] Крехівський монастир, де знаходиться чудотворний образ св. Миколая[/caption]
Известно также, что серебряные одежды, которыми была украшена чудотворная икона св. Николая Мирликийского, три раза были содраны жадными христианами. Однако набожные миряне своими средствами после каждого грабежа снова и снова надевали своего могущественного покровителя в еще более ценные одежды. Современные серебряные позолоченные одежды, как знак благодарности за покровительство, изготовленные на средства отцов василиан и мирян в XVIII в. В 2002г. их сняли, так как они плохо влияли на состояние сохранности иконы. Тогда же эту икону и реставрировали.
[caption id="" align="aligncenter" width="600"] Крехівський монастир, вхід[/caption]
Из монастырской летописи известно, что многие ласки вымаливал св. Николай перед Всевышним тем, которые приходили к этому его Образу с верой и молитвами, умоляя о покровительстве. В 1896 г. Перемышльский епископ Юлиан Пелеш подарил Креховскому монастырю Миро, что чудесным образом вытекает из мощей св. Николая, которые находятся в г. Бари (Италия).
Долгое время, после закрытия монастыря в 1649 г., чудотворную икону св. Николая Мирликийского прятал монах василианин Антоний Масюк. В 1954 г., когда возникла опасность уничтожения иконы, из-за угрозы его ареста он передал ее на хранение о. Ивану Могиляку в церковь Успения Пресвятой Богородицы, где она находилась до 1990 г. 29 декабря 1990 г. чудотворный образ св. Николая торжественно перенесли из Львова в Креховскую василианскую обитель.
