Адреса: вул. Володимира Великого 45 а, м. Борислав, Львівська область 82300 Бориславський храм Святої Анни – один з пам’яток архітектури місцевого значення – споруджений у 1900 р. як римо-католицький костел. Посвячення храму відбулося 1902 р. на честь Святої Барбари (Варвари), покровительки гірників (у Бориславі та його околицях було вдосталь шахт, де гинуло багато людей від раптової […]
Адреса: вул. Володимира Великого 45 а, м. Борислав, Львівська область 82300
Бориславський храм Святої Анни – один з пам’яток архітектури місцевого значення – споруджений у 1900 р. як римо-католицький костел. Посвячення храму відбулося 1902 р. на честь Святої Барбари (Варвари), покровительки гірників (у Бориславі та його околицях було вдосталь шахт, де гинуло багато людей від раптової смерті). Автором проекту був архітектор Станіслав Маєрський. Споруда костелу, вимурувана у формі латинського хреста, характерна для епохи неоготики та неороманського стилю. Будували цей костел, як і багато інших храмів цього періоду, мандрівні майстри будівничого цеху за кошти парафіян та нафтових промисловців. Розписали його майстри під керівництвом традиційного костельного художника з Кракова Антонія Процайловича. У 30-х рр. храм було передано Православній Церкві. А 1963 р. місцева влада закрила церкву, не маючи на це жодного офіційного документа. Парафіяни майже шість років домагалися відкриття церкви Святої Анни, писали численні прохання, оббивали пороги державних установ навіть у Москві, але все було безрезультатним. Після закриття храму там було розміщено спершу склад солі, потім меблевий магазин, а ще пізніше похоронне бюро та краєзнавчий музей. 14 квітня 1989 р. завдяки зусиллям місцевих мешканців храм Святої Анни був відкритий як парафія Російської Православної Церкви.
Після ґрунтовного ремонту і облаштування храму 9 липня того самого року відбулося його освячення. 2 лютого 1990 р. у присутності понад трьох тисяч вірних відбулися парафіяльні збори храму Святої Анни. На цих зборах було оголошено про самоліквідацію релігійної громади РПЦ. Громада одноголосно вирішила зареєструватися як греко-католицька. Упродовж останніх років у церкві виставлені для поклоніння вірних мощі святих Вселенської Церкви: апостолів Петра, Павла, Юди Тадея, Филипа, Андрія Первозванного, Якова старшого, Томи; євангелистів Марка та Луки, первомученика Степана, Василія Великого, Григорія Ніського, Августина, Франциска Асизького і трьох францискан, Івана Боско і трьох салезіан, о. Піо та 23 капуцинів, Павла від хреста та 15 пасіоністів, Терези від Дитятка Ісуса, Терези Авільської та 21 кармелітів, Альфонса Ліугорі, Джона Генрі Ньюмена та двох редемтористів, Бенедикта, Томи Аквінського та Альберта Великого, Миколая Мирлікійського, священномученика Йосафата, а також блаженних новомучеників УГКЦ Олімпії Біди та Лаврентії Гарасимів (Згромадження св. Йосифа УГКЦ), Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (Згромадження сестер служебниць НДМ УГКЦ), єпископів Петра Павла (Гойдича) та Василя (Гопка).
[nggallery id=5]
