Всесвітліші і преподобні отці, преподобні сестри, дорогі брати і сестри у Христі! Щойно закінчилося наше спільне паломництво до Святої Землі, яке проходило від 29 вересня до 6 жовтня.
Усі ми, повні благодаті Божої і гарних споминів, повернулися до рідних осель. Мабуть, у серці кожного бринить одне-єдине слово, яке прагнемо нині сказати Господеві: «Дякую!». Справді, нехай буде подяка Богові за всі ті неповторні миті молитви, спільного крокування земними стежками нашого Спасителя, взаємної підтримки і радості, якими ми ділилися впродовж минулого тижня.
Наше паломництво було знаковим, тому що об’єднало нас, віруючих українців, які прибули на Святу Землю з різних куточків України, а також зі Сполучених Штатів Америки та Канади. Дві інших обставини робили це паломництво особливим: по-перше, відбувалося воно в Ювілейному році Божого милосердя, а по-друге – початок його дивним чином збігся з 110-ю річницею закінчення славного Паломництва до Святої землі греко-католиків Галичини, яке, під проводом праведного митрополита Андрея, відбулося 5-28 вересня 1906 року.
Від наших предків у вірі, які мандрували зі своїм Мойсеєм дорогами Святої Землі, ми неначе перейняли духовну естафету, заносячи молитви за нашу Батьківщину, за народ, за мир в Україні, за Божу милість для нас самих і для наших рідних та близьких. З особливим піднесенням ми відслужили спільну Божественну Літургію в храмі Усіх націй біля Гетсиманського городу, благаючи для українського народу миру і Божого благословення. А відтак у храмі Гробу Пречистої Діви Марії ми поновили Акт віддання українського народу під Покров Пресвятої Богородиці.
Озираючись на цей благодатний час, який ми спільно провели у Святій Землі, я прагну висловити вам усім – паломникам, провідникам, організаторам – слова сердечної подяки за той неповторний досвід людського і молитовного спілкування. Дякую вам за відкритість до Слова Божого, за терпеливість і щирість, за людську радість і зичливість, приклад яких ви дали і мені особисто, і одне одному. Дякую вам за те, що розділили зі мною мою особисту подячну молитву за 10-ліття єпископської хіротонії, 25-ліття священства і 25-ліття чернечого життя, які я святкую цього року. Нехай всемилостивий Господь сторицею винагородить вас за ваше свідчення віри і за вашу людську і християнську зрілість!
Бажаю вам і собі, щоб цей духовний досвід, який Господь подарував нам під час цьогорічного Паломництва, приніс щедрі плоди Святого Духа в нашому щоденному житті. Бажаю, щоб наші серця і наші домівки стали для нас самих і для наших ближніх Святою Землею – місцем присутності і діяння Христа Воскреслого! Нехай усіх вас береже під своїм материнським Покровом Пресвята Богородиця – Мати і Цариця українського краю!
Прохаючи вас про молитву за мене, запевняю вас про свою молитовну пам’ять і від усього серця благословляю!
+ Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ,
Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ
