В період з 18 грудня по 15 січня на Михайлівській площі м. Києва була розміщена резиденція Святого Миколая. Після закінчення різдвяних свят ми мали нагоду поспілкуватися з паном Леонідом, який уособлював цього святого Миколая. Христос народився! Славімо Його! Пане Леоніде, розкажіть, будь ласка, про свої враження від спілкування з дітьми 21 століття: які вони? Діти […]
В період з 18 грудня по 15 січня на Михайлівській площі м. Києва була розміщена резиденція Святого Миколая. Після закінчення різдвяних свят ми мали нагоду поспілкуватися з паном Леонідом, який уособлював цього святого Миколая.
Христос народився!
Славімо Його!
Пане Леоніде, розкажіть, будь ласка, про свої враження від спілкування з дітьми 21 століття: які вони?
Діти дуже різноманітні: від скромних до відчайдушних, від чемних до байдикуватих, від щирих до недовірливих.
Було багато відвідувачів щодня? Якої вікової категорії приходили діти?
Було багацько охочих зустрітися з Миколаєм. В будні дні з 16.00 до 19.00 години, а на вихідних з 15.00 до 19.00 постійно була черга. Батьки приводили дітей віком від одного рочку, дошкільного та шкільного віку. Навіть дорослі жінки та чоловіки заходили. Навідалися з подячним візитом до Миколая жіночки з позаминулого року, бо все, що вони попросили у святого – їм збулося.
Щодо подарунків: чи дітки очікували отримати щось солоденьке чи більшість приходили з метою оприлюднення своїх побажань та заповітних мрій?
Цікаво те, що малеча не вимагала дарунків. На моє питання, чи отримали вони подарунок на свято, відповідали, що одержали їх під подушкою. Миколай дякував дітям за те, що були чемними, що слухались батьків і ходили до церкви, і від того було приємно і дітям, і батькам. Вони не вимагали подарунків, а приходили, щоб розповісти вірша чи поколядувати. Одних змушували прийти батьки, а інші говорили, що прийшли за власним бажанням (навіть трирічні дітки виразно і чітко читали віршики, з інтонацією, їх дуже приємно було слухати).
Чи співали діти пісень разом зі Святим Миколаєм?
Звичайно! Співали: «Ой, хто, хто Миколая любить», «Ішов Миколай», «Ніч чудес».
Чого найбільше просили діти у своїх побажаннях?
Діточки всі були чемними і 15-20% просили братика або сестричку, трохи менше просили домашнього улюбленця, подарунки на наступний рік. Миколай казав їм, що вони отримають бажане, якщо будуть чемними, будуть любити Україну і Господа Бога, а якщо ні, то він буде їх карати (за допомогою батьків).
Багато дітей моляться за мир в Україні. Чи лунали від дітей прохання допомоги для українського народу?
Ви знаєте, 80% дітей бажають, щоб в Україні закінчилась війна, щоб не гинули люди, щоби всяка війна у світі припинилася. І їхні побажання були настільки щирими, що на очі наверталися сльози. Дівчинка 16-ти років сказала: «Я дуже хочу, щоб люди навчилися бути толерантними, йшли на взаєморозуміння». Питалися люди: «Куди дати гроші, щоб допомогти нашим бійцям?», на що Миколай відповідав: «Є спеціальні фонди, а найкраще ходіть до церкви, давайте пожертву на молитви за наших захисників і буде їм Божа ласка. Шануйте Бога».
Зрозуміло, що діти різного просили, а чи відвідують ці діти церкву?
На мою радість більше 70% дітей ходять до храму Божого (з них близько 5% відвідують, але не часто), а інші дітлахи навіть не знають що таке церква, що, звичайно дуже засмучує.
Розкажіть, будь ласка, які цікаві історії трапилися за цей святковий період?
Було багато цікавих історій. Наприклад, 10-річний хлопчик хотів планшет, навіть не хотів, а вимагав для того, щоб гратися. Миколай запропонував йому підрости 3-4 роки і потім звернутися з цим побажанням, оскільки це не іграшка, а багатофункціональний пристрій. Мама хлопця була дуже щаслива, тому що хлопчик прислухався до поради. Інша ситуація: дівчинка 8 років просила, щоб її батьки перестали сваритися і мама не била посуд. Святий Миколай порадив їй бути чемною та веселою та частіше казати батькам про свою любов. Мама почервоніла, і після того, як дівчинка вийшла, спитала поради, що їй робити. Я промовив: «Будьте жінкою, доброю та ніжною, сприймайте себе і чоловіка як одне єдине ціле, і тоді буде лад у вашій сім’ї».
Тобто перед вами відкривали душу не тільки діти, а й дорослі?
Так, звичайно. Вони переді мною неначе сповідалися: за свої вчинки, за свої гріхи. Просили хто чого: починаючи від здоров’я і закінчуючи квартирою та машиною (посміхається).
Ми знаємо, що на різдвяні свята в Україну приїздить багато іноземців. Чи зустрічали Ви таких у резиденції святого Миколая?
Так! Разом з перекладачами до Миколая завітали індуси, англійці, американці, італійці, люди з Прибалтики. Вони чекали на подарунки, але після душевної розмови іноземці зрозуміли, що дорослі і малеча у цей дивовижний час приходять не за гостинцями, а за щирим спілкуванням, душевний теплом і відчуттям духу свята Різдва.
А чи запитували Вас, у чому різниця між святим Миколаєм та Дідом Морозом?
Так, ставили і таке питання, тому я діткам чітко розмежував у чому різниця: Дід Мороз – то казковий персонаж, а Миколай – то була реальна людина. Миколай знає всіх по імені, за всіма пильнує, знає хто що робить.
Можна сказати, що всі дітки виховані і культурні?
Звичайно. Всі дітлахи добрі, щирі, люблячі, турбуються не тільки про себе, а й про своїх рідних та близьких. Навіть деяка молодь в кінці бесіди просили обійняти мене, зробити разом з ними фотографію.
Чи висловлювали люди свою подяку за таку потіху у вигляді резиденції святого Миколая?
Ви знаєте, одна жінка приходила до мене з дитинкою 5 разів. Говорили, що я справжній Миколай, що до мене приємно ходити.
Дякую Вам, святий Миколаю, за приємну розмову. Дай Вам Боже здоров’я і надалі направляти дітей на вірний життєвий шлях своїми розмовами та побажаннями.
Патріарший паломницький центр УГКЦ
