Стамбул. Місто, яке упродовж століть служило мостом поєднання Європи та Азії. Місто, яке прославилося своїми звитягами та успіхами упродовж історії. Місто, яке вражає своєю культурою та звичаями найвибагливіших мандрівників. Сьогодні це найбільше місто Туреччини та Європи. Проте, до цього місто із своїми правителями йшло складним історичним шляхом становлення через боротьбу та війни. Не винятковим стало […]
Стамбул. Місто, яке упродовж століть служило мостом поєднання Європи та Азії. Місто, яке прославилося своїми звитягами та успіхами упродовж історії. Місто, яке вражає своєю культурою та звичаями найвибагливіших мандрівників.
Сьогодні це найбільше місто Туреччини та Європи. Проте, до цього місто із своїми правителями йшло складним історичним шляхом становлення через боротьбу та війни. Не винятковим стало й XVI століття. Попри чвари та криваві війни, у ньому знайшлося місце для величного кохання. Кохання, яке змінило усталені звичаї Османського двору, і тому багато ненависників бачили у ньому прояв чар. Це кохання між Хюррем Хасекі-султан, більш знаною в історії як Роксолана та султаном Сулейманом І Великим. Саме такого чарівного кохання шукають сьогодні спраглі мандрівники, слідуючи давніми стежками рабині, яка зуміла стати коханою дружиною правителя п’яти континентів та залишити свій незабутній слід у сучасному місті Стамбул. Тому, гайда із нами назустріч коханню Роксолани, вираженому у камені.
Розпочинаємо нашу мандрівку із місця, де зародилося кохання Роксолани і Сулеймана І – палацу Топкапи. Саме це місце сім століть було головною резиденцією султанів. Палац Топкапи – це самодостатнє містечко із 9 лазнями, 2 мечетями, лікарнею, пральнею і навіть зоопарком. Тому у ньому жили і працювали понад 50 тис. людей. Очевидно, що тут знаходився славнозвісний гарем. Тут, на нижньому поверсі, призначеному для нижчих рабинь, бранка Роксолана вперше побачила султана Сулеймана. Складався гарем аж із 300 кімнат. Сьогодні можна оглянути 30 із них. Прогулюючись ними, уявіть, як молода налякана дівчина блукала стінами палацу, намагалася приховати свій смуток за рідними краями, танцювала для втіхи султана у його покоях, таємно пробиралася до нього серед ночі та чекала його повернення із походів, оглядаючись на Босфор із вікон своєї кімнати. Усе це – заради кохання, яке вилилося у те, що одна із найнижчих рабинь стала лідеркою та законної дружиною наймогутнішого правителя того часу.
Наступна наша зупинка – це парк Гюльхане. Вважається, що саме тут Хасекі Хюррем Султан любила прогулюватися та вдихати аромат квітів. Адже у той час парк був частиною палацового комплексу Топкапи і тут вирощували троянди. Сьогодні це місце надзвичайно полюбили місцеві жителі. Під час реконструкції парку, яка тривала з 2001 року по 2003 рік, територію Гюльхане збільшили на 20%, посадили понад 80 тисяч троянд, 24 тисячі тюльпанів і 2 тисячі дерев. Тому сьогодні ви можете знову поринути у п’янкий аромат Роксоланиного кохання.
У період свого піднесення Хюррем Хасекі-султан намагалася увіковічнити свою пам’ять у цьому місці. Цю пам’ять зберігають мечеті, збудовані за її наказом; медресе – початкові школи мусульманських дітей; фонтани та джерела з питною водою; лазні та притулки для безпритульних.
Найвідомішою лазнею, чи пак хаммамом був Хаммам Хюррем Султан. Його доволі легко знайти, адже розташований у самому серці міста, на площі біля собору Айа-Софія. Цікаво, що досі він вважається найкращою лазнею Європи. Варто взяти до уваги, що цей хаммам досі приймає відвідувачів, тому ви також можете там відпочити, насолоджуючись чудовою процедурою омивання в оточенні розкішного інтер’єру.
Не можна оминути й духовні поривання закоханих сердець Роксолани та Сулеймана І. Вони вилилися у побудові двох надзвичайно красивих мечетей. Перша із них – мечеть Шехзаде. Вона була побудована для улюбленого сина Сулеймана І Мехмеда, якого він хотів залишити правителем після себе. Однак, смерть прийшла до нього у ранньому віці. Розповідають, що після смерті улюбленого сина султан три дні сидів біля його тіла, а на четвертий день піднявся і наказав збудувати мечеть. За задумом це мало бути не просто місце молитви, але й місце життя поряд із мавзолеєм сина. Саме тому у ній були передбачені бібліотека, фонтани і безкоштовна кухня для бідняків.
Сьогодні комплекс Шехзаде складається з п’яти головних будівель: мечеть Шехзаде, усипальниця Рустам Паші, усипальниця Шехзаде Мехмеда, готель і медресе.
Друга мечеть – це місце вічного спочинку самого султана Сулеймана І Великого та його хасекі Хюррем. Воно носить назву мечеть Сулейманіє Джамі. Це друга за розміром мечеть Стамбула, збудована у 1550-1557 роках. На території саду з кипарисами зі східної сторони мечеті розташовані два мавзолеї: один – султана Сулеймана, а інший – його улюбленої дружини Хюррем Хасекі Султан (Роксолани). Споруда Сулейманіє нагадує мечеть Святої Софії. Мечеть стоїть на третьому (з семи) пагорбів Старого Стамбула. Будівлю мечеті вважають найстійкішою до землетрусів. За 500 років Стамбул пережив 89 землетрусів, а мечеть жодного разу не постраждала.
Сулейманіє – найбільший і найширший мусульманський храм у Стамбулі, побудований за проєктом Мімара Сінана. Усередині будівлі можуть легко розміститися одразу 5 тисяч людей. Коли будівництво було завершено, Сінан сказав сакраментальну фразу: «Ця мечеть стоятиме вічно!» І час показав, що його слова були пророчими.
Кажуть, що камінь холодний і черствий. Однак, інколи саме архітектура стає вираженням піднесення думки людини у стані закоханості. Архітектура Стамбулу може багато розповісти про справжнє кохання, для якого нічого не значив соціальний статус, тодішні звичаї чи придворні інтриги. Бо кохання Роксолани і Сулеймана І покликане жити вічно і надихати кожного мандрівника, який вирушить його слідами.
о. Іван Вихор
