Мукачівська чудотворна ікона Матері Божої (копія)Мукачевская чудотворная икона Матери Божьей (копия)

Мукачівська Чудотворна ікона Божої Матері (сер. ХV століття; іконографічний тип Богородиця Одигітрія).

Мукачівська чудотворна ікона Божої Матері знаходиться в монастирській церкві василіянської чернечої обителі в Малому Березному. Ікона написана в XV столітті у візантійському стилі. Правдоподібно, що спочатку вона знаходилася в Царгороді. Про те свідчить вказана на іконі дата “1453”. Після падіння Константинополя (1453), ікона опинилася у Ватиканських музеях, де перебувала до 1926. Розвій монастирського життя на Чернечій Горі спонукав Святішого Отця Пія XI обдарувати мукачівських василіян цією старовинною іконою Божої Матері, адже мукачівська чернеча обитель була призначена виховувати новиків для Чину.

У неділю Всіх Святих – 27 червня 1926 – чудотворна ікона Пресвятої Богородиці врочисто прибула на Чернечу Гору до василіянської церкви. Чин інтронізації ікони звершив владика Петро Гевей. У своєму листі він проголосив, що віддає під опіку Пречистої Діви Марії всіх християн Срібної Землі. Цей день золотими літерами вписаний в історію мукачівської єпархії і мукачівської василіянської обителі, бо Мати Божа взяла під свій Покров увесь закарпатський край. Народ нарік цю чудотворну ікону Пресвятої Богородиці “Мукачівською Заступницею.” Сотні тисяч прочан із всього Закарпаття з вірою і надією приходили на відпуст на Чернечу Гору з поклоном до Небесної Заступниці, щоб припасти до Її стіп, одержати Її благословення, обновитися душею, знайти розраду в життєвих незгодах. До мукачівської обителі стали горнутися вірні як візантійського, так і католицького обрядів, різних національностей. З того часу Свято-Миколаївська василіанська обитель на Чернечій Горі стала головним відпустовим місцем усього Закарпаття. Апостольська Столиця відповідним Декретом від 17 липня 1926 року надала василіянській монастирській церкві право на чисельні відпусти.

Відпуст повний на Богородичні свята: Стрітення, Благовіщення, Успення, Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, Введення в храм і Непорочного Зачаття. Свято-Упенський відпуст був найвеличнішим. Орім того, повний відпуст при звичайних умовах (сповідь, Св. Причастя, молитва у наміренні Святішого Отця) раз на місяць для всіх прочан, що помоляться перед святим Образом. Відпусти часткові: 300 днів раз у рік для всіх, що відвідають ікону Божої Матері, відмовлять перед нею молитву; 300 днів за кожний раз, за побожне відмовлення молитви: “Пресвята Богородице, Заступнице Мукачівська, сотвори, щоби всі злучилися в правдивій вірі”.

Із приходом радянської влади на Закарпаття Мукачівський василіанський монастир так, як всі інші чернечі обителі Чину був ліквідований. Монастирське майно було пограбоване і знищене. Перед загрозою ймовірного арешту – влада поставила вимогу, щоб в ніч з 21 на 22 березня 1947 року, негайно, протягом години, покинути монастир без будь-яких культових речей – брат Юліян Мигович все-таки виніс святиню. Спочатку він заніс Її до одного села поблизу Сваляви, згодом – до Ужгорода, де передав Мукачівську чудотворну ікону родині Ляховичів.

У 2000 році цю ікону передали отцям василіанам Малоберезнянського монастиря – ігуменові о. Павлу Райчиці, о. Борису Краснобродському і о. Мелетію Малиничу, які добре пам’ятали часи почитання ікони в Мукачівській василіянській обителі. З відновленням діяльності ЧСВВ в Україні, історичні традиції мукачівських василіян на Чернечій Горі продовжили ченці Малоберезнянської василіянської обителі, яку, власне, вони у свій час укріпили й розбудували і де сьогодні перебуває Мукачівська чудотворна ікона Божої Матері.

Мукачевская Чудотворная икона Божией Матери (сер. ХV века; иконографический тип Богородица Одигитрия). Мукачевская чудотворная икона Божией Матери находится в монастырской церкви василианской монашеской обители в Малом Березном. Икона написана в XV веке в византийском стиле. Пердполагается, что сначала она находилась в Константинополе. О том свидетельствует я на иконе дата "1453". После падения Константинополя (1453 г.), икона оказалась в Ватиканских музеях, где находилась до 1926 года. Развитие монастырской жизни на Чернечей Горе побудило Папу Пия XI одарить мукачевских василиан этой старинной иконой Божьей Матери, ведь мукачевская монашеская обитель была назначена воспитывать послушников для Ордена. В неделю Всех Святых - 27 июня 1926 г.- чудотворная икона Пресвятой Богородицы торжественно прибыла на Чернечую Гору к василианской церкви. Чин интронизации иконы совершил владыка Петр Гевей. В своем письме он провозгласил, что отдает под опеку Девы Марии всех христиан Серебряной Земли. Этот день золотыми буквами вписан в историю мукачевской епархии и мукачевской василианской обители, ибо Матерь Божия взяла под свой Покров весь закарпатский край. Народ назвал эту чудотворную икону Пресвятой Богородицы "Мукачевской Заступницей." Сотни тысяч паломников из всего Закарпатья с верой и надеждой приходили на богомолье на Чернечую Гору с поклоном к Небесной Заступнице, чтобы припасть к Ее стопам, получить Ее благословения, обновиться душой, найти утешение в жизненных невзгодах. К мукачевской обители стали льнуть верующие как византийского, так и католического обрядов, разных национальностей. С тех пор Свято-Николаевская Василианская обитель на Чернечей Горе стала главным паломническим местом всего Закарпатья. Апостольская Столица соответствующим Декретом от 17 июля 1926 года предоставила василианской монастырской церкви право на многочисленные прощения грехов. Полные прощения грехов на Богородичные праздники: Сретение, Благовещение, Успение, Рождество Пресвятой Богородицы, Покрова, Введение во храм и Непорочного Зачатия. Свято-Упенский отпущения были величайшими. Кроме того, полные отпущения при обычных условиях (исповедь, Св. Причастие, молитва в намерениях Папы) предоствляются раз в месяц для всех паломников, которые будут молиться перед святым образом. Прощения частичные: 300 дней раз в год для всех, кто посетит икону Божьей Матери и скажет перед ней молитву; 300 дней за каждый раз, за благоговейное чтение молитвы: "Пресвятая Богородице, Заступнице Мукачевская, сотвори, чтобы все соединились в истинной вере". С приходом советской власти в Закарпатье Мукачевский василианский монастырь так, как и все остальные монашеские обители Ордена был ликвидирован. Монастырское имущество было разграблено и уничтожено. Перед угрозой возможного ареста - власти потребовали, чтобы в ночь с 21 на 22 марта 1947 года, немедленно, в течение часа, покинуть монастырь без каких-либо культовых вещей - брат Юлиан Мигович все-таки вынес святыню. Сначала он занес Ее в одно селение вблизи Свалявы, затем - в Ужгород, где передал Мукачевскую чудотворную икону семье Ляховичей. В 2000 году эту икону передали отцам василианам Малоберезнянского монастыря - игумену о. Павлу Райчице, о. Борису Краснобродскому и о. Мелетию Малиничу, которые хорошо помнили времена почитания иконы в Мукачевской василианской обители. С восстановлением деятельности Ордена в Украине, исторические традиции мукачевских василиан на Чернечей Горе продолжили монахи Малоберезнянской василианской обители, которую, собственно, они в свое время укрепили и построили и где сегодня находится Мукачевская чудотворная икона Божьей Матери.