Борусівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (поч. XVІІ ст.) славиться чудами із XVІІ ст. Народний переказ засвідчує, що про багатство ласк Матері Божої свідчило багато вот . Завдяки молитвам до цієї ікони врятувався від смерті угорський князь Юрій ІІ Ракоці (претендент на польську корону) у 1657, коли втікав після програної битви з Польщі до свого краю. Він сховався від переслідувачів у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де гаряче молився перед іконою Матері Божої, благаючи охорони від ворогів, які хоч і були в селі і, навіть, біля церкви, не знайшли його. Із вдячності за цю ласку Ракоці власним коштом виготовив різні коштовні дари. Митрополит Лев Шептицький у 1750 р. своєю Грамотою проголосив Борусівську ікону Пресвятої Богородиці чудотворною. У 1770 для ікони було виготовлено срібні шати коштом подружжя Лосів, Йоакима та Ангелини. Спроба австрійських чиновників у 1815, відповідно до розпорядження цісаря Йосифа І про збір дорогоцінностей по всіх монастирях і церквах імперії, забрати ці шати закінчилася їх раптовою смертю. Про ласки Пресвятої Богородиці свідчили 6 вот, намисто із дорогоцінних каменів, кілька сотень срібних сердець, хрестиків, які були при іконі ще на початку ХХ ст.Борусивская чудотворная икона Пресвятой Богородицы (нач. XVII в.) славится чудесами с XVII в. Народное предание говорит, что о богатстве милостей Божьей Матери свидетельствовало много вот. Благодаря молитвам к этой иконе спасся от смерти венгерский князь Юрий II Ракоци (претендент на польскую корону) в 1657 г., когда бежал после проигранной битвы из Польши в родную землю. Он скрылся от преследователей в церкви Рождества Пресвятой Богородицы, где горячо молился перед иконой Матери Божьей, умоляя защитить от врагов, которые хоть и были в деревне и даже у церкви, но не нашли его. Из благодарности за эту милость Ракоци за свой счет изготовил разные ценные подарки. Митрополит Лев Шептицкий в 1750 г. своей Грамотой провозгласил Борусивскую икону Пресвятой Богородицы чудотворной. В 1770 г. для иконы были изготовлены серебряные одеяния на средства супругов Лосей, Иоакима и Ангелины. Попытка австрийских чиновников в 1815 г., в соответствии с распоряжением императора Иосифа I о сборе драгоценностей по всем монастырям и церквям империи, забрать эти одежды закончилась их внезапной смертью. О милости Пресвятой Богородицы свидетельствовали 6 вот, ожерелье из драгоценных камней, несколько сотен серебряных сердец, крестов, которые были при иконе еще в начале ХХ в.