Борусівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (поч. XVІІ ст.) славиться чудами із XVІІ ст. Народний переказ засвідчує, що про багатство ласк Матері Божої свідчило багато вот . Завдяки молитвам до цієї ікони врятувався від смерті угорський князь Юрій ІІ Ракоці (претендент на польську корону) у 1657, коли втікав після програної битви з Польщі до свого краю. Він сховався від переслідувачів у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, де гаряче молився перед іконою Матері Божої, благаючи охорони від ворогів, які хоч і були в селі і, навіть, біля церкви, не знайшли його. Із вдячності за цю ласку Ракоці власним коштом виготовив різні коштовні дари. Митрополит Лев Шептицький у 1750 р. своєю Грамотою проголосив Борусівську ікону Пресвятої Богородиці чудотворною. У 1770 для ікони було виготовлено срібні шати коштом подружжя Лосів, Йоакима та Ангелини. Спроба австрійських чиновників у 1815, відповідно до розпорядження цісаря Йосифа І про збір дорогоцінностей по всіх монастирях і церквах імперії, забрати ці шати закінчилася їх раптовою смертю. Про ласки Пресвятої Богородиці свідчили 6 вот, намисто із дорогоцінних каменів, кілька сотень срібних сердець, хрестиків, які були при іконі ще на початку ХХ ст.