У Чернівцях, на вулиці Руській, розташований катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – перший на Буковині греко-католицький храм. У соборі зберігається надзвичайна святиня - Чудотворний образ Чернівецької Богородиці, вже давно відомий далеко за межами Чернівців та України. Ця ікона має назву «Надія безнадійних», адже молитва перед нею приносить зцілення від безпліддя. Гаслом чудотворного образу стали слова: «Стережися безнадійності – звернися до Надії безнадійних». У 2002 році до ікони відбулася Міжнародна проща Вервиці, після якої до настоятеля Успенського храму від її учасників надійшло чимало листів, які свідчили про зачаття і народження дитини. Богородиця ощасливила не одне подружжя народженням довгоочікуваного потомства. Були випадки, коли ласку дітонародження отримали навіть ті, хто молився перед копією ікони Чернівецької Богородиці далеко від Чернівців. Особливим Божим знаком є те, що, за свідченнями, діти, випрошені перед цим чудотворним образом, народжуються, як правило, в дні церковних свят.
Крім того, Чернівецька Богородиця зцілює від алкогольної та наркотичної залежності. Саме тому її вшановують як покровительку родини, перед нею моляться за всіх членів сім’ї, за ласку мудрого і гарного виховання дітей, за розв’язання важких життєвих проблем.
Історія ікони Матері Божої Чернівецької сягає часів Середньовіччя, коли був поширений іконописний стиль павутинного розпису. Відомості про походження ікони майже відсутні. Знаємо лише, що на початку XVIII ст. образ здійснив подорож із Риму через Грецію та Болгарію до галицьких монастирів і знайшов свій притулок на Буковині.
У 1821 році ця ікона згуртувала довкола себе ініціативну групу вірних для будівництва першого на Буковині греко-католицького храму. Відомий буковинський жертводавець і фундатор церкви Тадей Туркул у 1879 році в Кракові виготовив для ікони позолочені ризи. Ікона складається з двох частин: самого образу Божої Матері з Дитятком на руках та «віночка ангелів», які підносять Пресвяту Діву Марію на Небо. Іконостас храму був виготовлений у Відні. Над його розписом працював відомий польський іконописець Адам Отеховський.
У 1879 році у Кракові були замовлені друковані копії Чернівецької Богородиці, що їх роздавали численним паломникам, які приходили вклонитися святині. Біля ікони свого часу молилися до Божої Матері видатні українські діячі: Ольга Кобилянська, Ірина Вільде, Степан Смаль-Стоцький, які були парафіянами Успенського храму.
У радянські часи, коли собор Успіння був зачинений і перетворений на склад, іконостас та чудотворна ікона знаходилися у сусідній православній Миколаївській церкві і таким чином були врятовані. У 1995 році образ Чернівецької Богородиці повернувся до собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, де його щодня відвідують паломники.
У лютому 2020 р., після ретельної реставрації, до катедрального собору Успіння Богородиці повернулася чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької «Надія безнадійних», яку називають покровителькою єпархії. Команда фахівців під керівництвом п. Ірини Гірної, провівши реставраційно-дослідницьку роботу, зробили неочікуваний висновок: ікона написана у другій половині XVII ст., припустимо для домашнього вжитку або до невеличкої церкви, і є реплікою славної в той час Ченстоховської Божої Матері. Оскільки відомості про походження ікони практично відсутні, то така міні-сенсація спонукала авторів книги «Нарис історії УГКЦ на Буковині» дослідити, як ікона потрапила до храму? Вивчивши і проаналізувавши доступні джерела, можна зробити певні логічні співставлення. Припускаємо, що ікона Матері Божої Чернівецької належала сім’ї доброчинця і ктитора греко-католицьких церков на Буковині Тадея Туркула. Його родина відзначалася побожністю, жертовністю і відданістю нашій церкві. В особливий спосіб Туркули глибоко шанували і почитали Божу Матір. Підтвердженням цього служить запис про батька Тадея – Констянтина Туркула, чернівецького старости, у пом’янику Гошівського монастиря. Як відомо, заслужити згадку про себе у пом’янику можна через велику працю, допомогу монашеству та через ревне служіння Небесній Богоматері. (До речі, Гошівська чудотворна ікона Божої Матері вважається копією чудотворної ікони Ченстоховської Матері Божої). Ймовірно, що родина Туркулів замовили собі у невідомого нам автора копію (репліку) Ченстоховської чудотворної ікони Божої Матері. Переживаючи певні труднощі, молилися біля ікони і просили про заступництво, про чудо в безнадійних ситуаціях. Очевидно, що їхні благання були почуті, і в чудесний спосіб сповнені. Будучи патріотами і глибоко віруючими людьми, вони досвідчили силу і велич, якою була наділена родинна реліквія. На знак великої вдячності вони вирішили передати цю чудесну ікону до церкви рідної парафії, щоб Богородиця стала Надією і Покровителькою не лише їхньої родини, але й усього краю.З липня 2018 року ікона отримала особливий статус. З огляду на численні чудесні зцілення, дар материнства, інші дари та благодаті, у березні 2018 року єпископ Чернівецької єпархії УГКЦ Йосафат (Мощич) надіслав спеціального листа-прохання у Ватикан. На початку липня Папа Римський Франциск у відповідь надав іконі повний відпуст. Тобто, з цього часу всі, хто молиться перед Матір’ю Божою Чернівецькою, отримуватимуть прощення гріхів.
[gallery ids="6377,11085,11084"]У листі з Риму йдеться: «Для збільшення релігійності вірних та для спасіння душ, силою повноважень, наданих їй Святішим Отцем Франциском за Божим провидінням Папою, на уважні прохання, представлені Його Преосвященством Йосафатом (Мощичем), єпископом Чернівецьким, з небесних скарбів Церкви милостиво уділяється та надається можливість отримати всім вірним та кожному зокрема повний відпуст та прощення усіх гріхів у катедральному храмі Чернівців Успіння Пресвятої Богородиці. Відпуст також можна жертвувати як надолуження за душі вірних, що перебувають в чистилищі…».
«Відпуст - це прощення Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта у сповіді, - пояснює владика Йосафат (Мощич). - Часто люди, посповідавшись у тяжких гріхах, забувають, що їх треба ще й виправляти. Звичайно, краще це зробити тут, на землі, ніж вже в іншому житті, у вогні чистилища, нести за них покуту. Так ось, повний відпуст, який людина отримує, це властиво ніщо інше, як те, що загладжується ця тимчасова кара чи покута, яку людина ще мала би тут, за цього життя, понести».
Відпуст надаватиметься всім людям, які, каючись у гріхах, прийдуть до сповіді, приймуть святе Причастя та відвідають як паломники чудотворну Ікону Чернівецьку, помолившись перед нею в намірах Святішого Отця молитви «Отче наш», «Богородице Діво» та «Символ віри».
Відпуст уділятиметься прочанам кожної третьої суботи місяця під час нічних молитовних чувань (початок о 21.00), які традиційно відбуваються у катедральному соборі. А також у всі свята, які присвячені Діві Марії, на Святого Апостола Юди Тадея і на Стрітення Господнє.
