Перші свідчення про ікону відносяться до середини ХVІІ ст. коли в ході воєнних дій польських урядових військ в краю проти повстанців очолюваних Семеном Височаном під час національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького церква згоріла, але ікона залишилася навіть непошкодженою.
Згодом Її було поміщено у новозбудовану невеличку церковицю-капличку. Але дещо пізніше із поширенням розголосу про численні чудотворні дійства ікони, її за наказом польського магната гетьмана Станіслава Яна Яблонського, у 1732 р. було перенесено до костьолу монастиря оо. Бернардинів, а потім по його ліквідації у 1790 р. перенесено аж до костьолу монастиря оо. Бернардинів у Бережани.
На початку ХХ ст., у 1904 р., . ікона разом із оо. Бернардинівцями знову повернулася до Фраги. Але під час ІІ світової війни монастир і костьол були повністю зруйновано. Але, на диво, ікона Пресвятої Богородиці знову чудом вціліла.
28 серпня 1944 р. ікона нарешті повернулася на своє заповітне місце , туди де їй і належало бути впродовж віків – в українську греко-католицьку церкву.
Первые свидетельства об иконе относятся к середине XVII века, когда в ходе военных действий польских правительственных войск в крае против повстанцев, возглавляемых Семеном Высочаном во время национально-освободительной войны под предводительством Б. Хмельницкого, церковь сгорела, но икона осталась даже неповрежденной.
Впоследствии она была помещена в построенную небольшую церквушку - часовню. Но несколько позже с распространением слухов о многочисленных чудотворных деяниях иконы, ее по приказу польского магната гетмана Станислава Яна Яблонского, в 1732 году перенесли в костел монастыря оо. Бернардинцев, а затем после его ликвидации в 1790 году, в костел монастыря оо. Бернардинцев в Бережанах.
В начале ХХ в., в 1904 году, икона вместе с оо. Бернардинцами снова вернулась во Фраги. Но во время Второй мировой войны монастырь и костел были полностью разрушены. Но, на удивление, икона Пресвятой Богородицы снова чудом уцелела.
28 августа 1944 года, икона наконец вернулась на свое заветное место, туда, где ей и положено быть на протяжении веков - в украинскую греко-католическую церковь.
Перші свідчення про ікону відносяться до середини ХVІІ ст. коли в ході воєнних дій польських урядових військ в краю проти повстанців очолюваних Семеном Височаном під час національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького церква згоріла, але ікона залишилася навіть непошкодженою.
