Грушівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці намалював іконописець Стефан Чаповський у 1806 р. Спочатку її помістили на вербі, в дуплі якої чудесним чином з’явилося цілюще джерело. Щоб не допустити великого скупчення народу біля джерела місцеві урядовці надумали зруйнувати святиню і зневажити ікону. Але перед тим місцеві жителі і прочани перенесли ікону до сільської церкви в с. Грушеві. Після того вербу зрубали, джерело осквернили. Лютування в краю у 1855 р. епідемії холери змусило людей звернутися до Небесної Заступниці.
На місці зневаженої святині селяни за три дні побудували невелику церковцю в яку перенесли чудотворну ікону. Холера відступила. Святійший Отець Папа Римський Лев ХІІІ своєю Грамотою від 10 січня 1901 р. на клопотання Перемиського єпископа Констянтина Чеховича надав грушівській церкві право відпусту на свята Пресвятої Трійці, Успення Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста Господа Нашого Ісуса Христа.
За радянської атеїстичної влади церква з 18 березня 1959 р. була закрита, але богомільні прочани мололися до Грушівської чудотворної ікони навіть перед зачиненими дверми. 26 квітня 1987 р. 12 річній дівчинці на балконі зачиненої церкви об’явилася Пресвята Богородиця. З цього часу Грушів знову набув слави відомого відпустового місця.
