Згідно народними переказів історія Лісківської чудотворої ікони Пресвятої Богородиці сягає першої половини ХVІ ст.. В давнину пастухи побачили на воді, що витікала з джерела в Ліску, що біля с. Черниляви образ Матері Божої. Мабуть, саме ця подія і спонукала монахів спорудити поблизу святого місця з’явлення Богоматері свою обитель Пресвятої Тройці, перша письмова згадка про яку датується 1633 роком.
Ікона Матері Божої намальована на дереві, коронована, вкрита срібними шатами. Ікона уславилась багатьма ласками і була визнана чудотворною.
Після закриття монастиря (1795 р.) Чудотворну ікону передали до яворівського костелу, але українська громада через суд забрала її. Чудотворну ікону передали до яворівської міської церкви Св.. Юрія, в якій знаходиться до сьогодні.
Закриття монастирської обителі не зупинило потоку людей до Ліска. Відновлена дерев’яна церковця, приймала християн для недільних богослужінь, а цілюща джерельна вода оздоровляли тих, хто з вірою вимолював тут ласки у Пресятої Богородиці. Кількість оздоровлень множилась, а це посприяло тому, що у 1849 році це святе місце отримало від Святійшого Отця Папи Римського Пія ІХ право повного відпусту. В 1926 році тодішній парох с. Черниляви о. Т. Крушинський постарався про поновлення відпусту, як то було в часи існування монастиря Пресвятої Трійці. Як колись, 13 вересня, на свято Положення Пояса Богородиці, сюди сходились християни, щоб очиститись від гріхів, подякувати за прожиті дні та випросити Божої благодаті для своїх родин.
У червні 1935 р. Преосвященний Перемиський Єпископ Йосафат Коциловський під час святої місії перебував у Ліску і посвятив копію чудотворної ікони Лісківської Матері Божої, створену в Перемишлі для покладення на місце з’явлення.
У 2001 р. ікону реставрували
