23 червня 1888 р., саме перед Різдвом Івана Хрестителя в с. Криве у хатині побожного селянина Іллі Мостового сталося диво. В його прабатьківській родинній хатині на стіні роками висіла ікона Серця Христового. Ця ікона ймовірно походженням із василіанського монастиря, що з другої половини ХVІІ ст.. по1739 р. існував неподалік села.
Вся велика родина Іллі часто молилася перед цим образом. Саме в цей день, його донька Марія, заколисуючи дитину побачила ікону Христа Чоловіколюбця у надзвичайному світлому пресвітлому сяйві. Злякавшись небаченого досі дива – ікони Ісуса Христа в сяйві, вона побігла розповісти про це матері, яка була на той час на подвір’ї. Через де якийсь час про диво у хатині Іллі Мостового знало все село. Селяни, які не раз бачили цей образ – диву дивувалися- побачивши ікону Ісуса Христа в незвичайному сяйві і молилися. З часом, коли розповіді про чудо в с. Криве набули широкого розголосу то до ікони Христа Чоловіколюбця стали приходити люди з ближчих і дальших сіл і країв щоб з вірою у серці в молитвах випросити для себе і своїх рідних та близьких допомоги та втіхи у різних потребах, нещастях і терпіннях земного життя.
Через де якийсь час парох села о. Діонісій Дияковський разом з війтом Михайлом Швалюком поїхали до Львова до митрополичої адміністрації митрополита Сильвестра Сембратовича і просили надіслати відповідну духовну комісію по такому досі небаченому випадку із іконою. Але комісія в с. Криве так і не приїхала, по причині занятості митрополичої адміністрації підготовкою Львівського Провінційного Собору. Лише була настанова про необхідність перенесення ікони Ісуса Христа із хатини до церкви. Образ урочисто із процесією перенесли до церкви і поставили його в правому бічному престолі. Через деякись час коштом селян було виготовлено срібні шати для Кривецької чудотворної ікони Христа Чоловіколюбця.
Із 1989 р. з благословення митрополита Сильвестра Сембратовича в с. Криве щорічно 7 липня (Різдво Івана Хрестителя), 21 вересня (Різдво Пресвятої Богородиці) відбувалися і тепер відбуваються величаві відпусти. Сьогодні звідусіль приходять прочани –паломники, щоб взяти участь у відпустових урочистостях і одержати ласку від чудотворної ікони Серця Христового.