Народний переказ говорить, що подарував цю ікону жителям с. Тартак монах-василіянин о. Єремія. Він привіз її із Єрусалиму, де він перебував в ході своєї паломництва в Святу Землю. Спочатку ікона перебувала в дерев’яній капличці спеціально побудованій для неї. Довгі роки стояла ця капличка, поки не згоріла під час пожежі. Вогонь знищив все. Ікона чудом вціліла, залишившись ані трохи непошкодженою. На місці спаленої каплички тартаківцями було збудовано велику дерев’яну церкву до якої і перенесли чудотворну ікону.
Після двох духовно-світських комісій Грамотою Лева Шептицького ікону проголошено чудотворною. Ікона належить до плакучих ікон.
21 червня 1906 р. Святійший Отець Папа Римський Пій Х своєю Грамотою наділяє церкву в Тартакові повним відпустом на Різдво Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, Різдва св.. Івана Хрестителя.
