У пошуках «Життя прекрасного» у фонтані Треві

Мабуть, ні для кого не є секретом, що Рим – це місто фонтанів. Правдоподібно, що причиною цього є доволі гарячий клімат та любов італійців до води, збереженої в архітектурних формах. Вони й досі сперечаються про їхню точну кількість у місті. Адже тут можна знайти як величні та монументальні архітектурні шедеври, так і маленькі елегантні фонтани, як заховані у італійських двориках, так і центральні водойми найбільших площ. Тому підраховувати їх – це справді невдячна справа. Однак, що можна сказати точно, так це те, що такої кількості фонтанів ви не знайдете у жодному іншому місті світу.

Фонтани розпочали з’являтися на вулицях Риму ще за часів імператорів та патриціїв. У той час римська система водопостачання у вигляді акведуків стала еталонною. Ба більше, і досі вона продовжує зачаровувати археологів усього світу та найвизначніших інженерів. Її називають просто – геніальною. Постала ж вона як відповідь на потреби жителів. Адже воду із фонтанів римляни використовували у побуті для пиття, приготування їжі чи інших домашніх справ. Однак, латинянам із їхньої любов’ю до життя та усього прекрасного, було замало просто викопати колодязь чи зробити резервуар із водою. Вони просто бажали краси у вигляді фонтанів.

Найвідомішим фонтаном Риму, без перебільшення, можна назвати Фонтана ді Треві. Свідченням цього є, як би це парадоксально не звучало, щорічна чистка водойми. Під час неї комунальні служби виловлюють із фонтану близько 1,4 мільйонів євро. Ви тільки призадумайтеся, наскільки гарна і несподівана скарбничка!

Водночас фонтан Треві вважається найбільшим із діючих у світі. Його розміри просто вражають: 20 м у ширину і 26 м у висоту! Ви тільки уявіть собі архітектурний шедевр таких розмірів. А тепер додайте до цієї уяви елементи для декоративних потоків води, які творять фонтани. Хоча, як кажуть у нашому народі, краще один раз побачити, аніж продовжувати тут уявляти.

Ідея спорудження фонтану Треві належить папі Клименту XII, який у 1732 році оголосив конкурс, у якому взяли участь провідні художники й архітектори того часу. Серед різноманітних представлених робіт був обраний проєкт архітектора Ніколи Сальві. Будівництво тривало довгих, але водночас плідних 30 років! Саме тому спочатку його завершення було довірене архітектору Джузеппе Панніні, який частково модифікував скелю шляхом упорядкування центральних басейнів. А відтак передане у руки П’єтро Браччі та його синові Вірджиніо. Увечері 22 травня 1762 року, у неділю, твір нарешті продемонстрували публіці у всій своїй величі. І папа втретє його урочисто відкрив.

Спираючись на Палаццо Полі, фонтан поділений на велику улоговину з великою скелею. Вона, у свою чергу, оживлена скульптурним зображенням численних рослин і вражаючим потоком води. У центрі домінує статуя Океана за кермом колісниці у формі раковини, запряженої розлюченим конем і спокійним конем, який затриманий двома тритонами.

На фасаді, сформульованому, як тріумфальна арка, є два барельєфи, які натякають на легенду про джерело та історію акведуку: праворуч – Богородиця, яка вказує джерело римським солдатам, а ліворуч – Агриппа, який наказує розпочати будівництво водопроводу. Декоративний фасад завершують дві алегоричні фігури, що підсилюють благотворний вплив води – статуя Здоров’я та статуя Достатку, розміщені в бічних нішах.

Опис архітектурного шедевру завершує цікава і несподівана скульптура предмета, що відсилає до анекдоту. На скелях, що вкривають парапет зліва від фонтану, виліплено велику травертинову вазу. Чутки того часу повідомляють, що Сальві поставив її у цьому місці, щоб перешкодити огляду перукаря, який мав магазин поблизу, і продовжував критикувати роботу архітектора. Схоже, таким чином ваза, яка насправді не має нічого спільного з темою фонтану, і нічого подібного не знаходиться з іншого боку, справді перешкоджала легкому огляду роботи неадекватному критику.

Назва фонтану Треві пояснюється дуже просто: фонтан Треві знаходиться на перетині трьох вулиць – «Tre Vie». Таким чином, він забезпечував водою жителів цілого кварталу Риму. Але ж римляни вони такі: їм було замало просто водойми із водою. Тому й постав славнозвісний фонтан. Ось такі вони італійці – люди, що здатні творити красу навколо себе.

Після огляду не забудьте кинути монетку у фонтан, і ви обов’язково повернетеся в Рим. Про це говорить місцевий звичай. А якщо ви шукаєте трохи романтики, можливо, навіть італійського кохання, вам доведеться кинути другу і третю монети, щоб переконатися, що весільні дзвіночки незабаром пролунають.

Іван Вихор

Радимо переглянути

20.11.2022
«Я постановляю жити щодня краще»: Йосафата Гордашевська – свята із українською душею
«Квіття мертве без розуму й пізнання. На якій фабриці роблять матерію для тієї квітки? Всемогучість Божа якими фарбами розмальовує їх і тінить, зливає гармонійно барви? Де виробляють такі парфуми, що...
20.11.2022
Молитви до Святого Архистратига Михаїла у час війни
Будь-яка війна намагається затемнити нашу людяність; будь-яка війна через свою жорстокість, безпощадність та постійне насилля намагається затемнити образ Божий, на який ми сотворені. І лише близькі та щирі відносини з...
27.09.2022
7 порад паломнику, що вирушає до Зарваниці
Марійський духовний центр «Зарваниця» - найпопулярніше місце молитви Української Греко-Католицької Церкви. Той, хто хоча б раз тут побував, обов’язково повертається знову. Адже тутешнє розмаїття святинь - храми, чудотворні ікони, цілюще...