м. Київ, вул. Михайлівська 17/2 оф. 2А
тел.: (044) 279-19-20, (096) 330-96-79
м. Львів, вул. Руська, 10
тел.: (096) 858-27-57, (063) 075-00-30

Жидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта»)

057iЖидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Жидачівська Оранта» (1406 р). Ікона намальована в 1406 р. монахом Веніамином і передана до Жидачівського василіанського монастиря. Сповіщає про дату написання та її автора напис на звороті ікони: «Образ цей Воплочення Пречистої Присно Діви Марії намальований і відданий до монастиря Жидачівського року Божого 1406 Ієромонах Веніамін» Жидачівська Оранта виконана темперою на одній суцільній дошці без пруг. Її розміри 144 х 75,5 см, а товщина дошки 38-40 см. Вона є унікальною і єдиною пам’яткою такого типу у середньовічному українському малярстві. Богородиця на іконі зображена у повний зріст у строго фронтальній позі з піднятими руками як на мозаїці у Софії Київській. У складках мафорія (плаща) на грудях Богородиці поміщено погрудне зображення дитя Христа спасителя, який лівою рукою підтримує сувій, а правою благословляє. Перші згадки про чудотворність ікони надав вчений А.С. Петрушевич у своїй праці «Сводній Галицько-Руській літописі». Хроніка чудес Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці велася із 1750 р…» Ця книга мала заголовок «Руно орошеное Пречистой Діви Маріі чудодійственная благодаті роса от чудотворнаго єя образа истікающая в Жидачеві» Ікона Пресвятої Богородиці тривалий час знаходилася в монастирській Успенській церкві. Спочатку вона знаходилася в жидачівській церкві св. Миколая (просвідчить акт генеральної візитації візитації від 1733 р.) і поміщена вона була на престолі, на місці ківорію. З цієї церкви о. Іван Жигалович в 1572 р. переніс її до церкви Воскресіння Христового. В Жидачеві у 1888 р.і в місті була велика пожежа, яка знищила майже чверть міста і церкву, але ікона чудом була врятована. Церкву відбудували тільки через 13 років у 1901 році (цей прекрасний храм в якому ми зараз молимося іконостас в якому посвятив слуга божий Андрей Шептицький), ікону помістили у святилищі за престолом де вона знаходиться і до сьогодні. У 1772 р. староста (Цициліва) тепер с. Вільхівці, що недалеко від Жидачева Каєтан Шептицький подарував виготовлені власним коштом золочені та посріблені дерев’яні шати, а також закупив срібні корони для ікони. Коронована Жидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці була єп. Левом Шептицьким за Святійшого Отця Папи Римського Климентія ХІV. Під час пожежі у м. Жидачеві, в травню 1888 р., згоріла і церква Воскресіння Христового. Чудотворну ікону парафіяни врятували. Тривалий час (13 р. ) вона перебувала в римо-католицькому костелі Успіння Діви Марії. 21 вересня 1901 р її урочисто перенесли до новозбудованої мурованої церкви Воскресіння Христового. Потрібно наголосити що з 1752 року часу повернення ікони до парафіяльного храму проводиться відпуст на який збирається багато людей з усієї Галичини. Відпустовий празник проводився на восьму п’ятницю після Великодня, а з 1948 року у неділю «Всіх святих» (у неділю після Заслання Святого Духа) на відпустовий празник до Жидачева прибуває багато людей, щоб помолитися перед іконою. Існує звичай, що побожні жінки після Святої Літургії навколішках проходять через святилище повз ікону просячи в неї оздоровлення та вимолюючи відпущення гріхів. Всі хто отримав оздоровлення чи ласки офірували іконі «воти» – дари. Ці прикраси які розміщені в нішах біля ікони є переконливим свідченням того, що Пресвята Богородиця у Жидачівському чудотворному образі була і є наша заступниця і наша надія у різних нещастях і незгодах нашого земного життя.

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (31 голоси, середня оцінка 5.00 із 5)
Loading...Loading...