За легендою її написав євангелист Лука у Єрусалимі в Сіонській горниці, де відбувалась Тайна Вечеря. Спершу ця ікона, як і всі інші, зберігалася в домі Івана Богослова.
66 р. н.е., перед походом Веспасіана і Тита на Єрусалим, християни втекли в гори, забравши всі святині, які змогли винести. Таким чином дана ікона зберігалась до VI століття в печері в містечку Пелле.
326 року єрусалимські християни подарували ікону цариці Олені, яка привезла її в Константинопіль та дбайливо зберігала її, особливо в іконоборчий період.
Існує кілька версій про те, як ікона потрапила до України.
За однією із них, її привезли до України Кирило та Методій. За іншою, у Х столітті цією іконо благословили шлюб князя Володимира з візантійською царівною Анною, яка привезла її з собою до Києва. До Белзу вона потрапила внаслідок шлюбів руських княгинь з князями галицько-волинськими та польськими. Ще один переказ говорить про те, що Галицько-Волинський князь Лев привіз ікону з Константинополя до замкової церкви у Белзі.
По захопленню Галицького князівства польським князем Владиславом Опольським на Белз напали татари і взяли місто в облогу. Князь Владислав Опольський наказав винести ікону і поставити на фортечні мури. Татари, обстрілюючи замок, влучили в ікону. На військо бусурманів впав туман, це викликало великий переляк, і вони в паніці побігли від міста. Князь Владислав, залишаючи Галичину, не насмілився присвоїти чудотворний образ собі, а передав римо-католицькому ордену Отців Паулінів і збудував для нього монастир на Ясній Горі біля Ченстохова.
1415 року на Ченстохов напали гусити і сильно пограбували його, зробили спробу вивезти ікону Богоматері. Але коні не могли зрушити з місця воза, на якому знаходилася святиня. Один з гуситів викинув ікону на землю, інший вдарив по образу мечем. Перший відразу помер, у другого всохла рука. Ікона залишилась в монастирі.
У XVII шведи заволоділи майже всією Польщею. Незабаром їх загони з’явились і біля Ченстохова. Вони взяли в облогу монастир на Ясній Горі. І знову ікона Богоматері врятувала монастир і всю Польщу. Король Ян Казимир проголосив святиню Королевою Корони Польської.
По легенде ее написал евангелист Лука в Иерусалиме в Сионской горнице, где происходила Тайная Вечеря. Сначала эта икона, как и все остальные, хранилась в доме Иоанна Богослова.
В 66 г. н. э, перед походом Веспасиана и Тита на Иерусалим, христиане бежали в горы, забрав все святыни, которые смогли вынести. Таким образом, данная икона сохранялась до VI века в пещере в местечке Пелле.
В 326 году иерусалимские христиане подарили икону царице Елене, которая привезла ее в Константинополь и бережно хранила ее, особенно в Иконоборческий период.
Существует несколько версий о том, как икона попала в Украину.
По одной из них, ее привезли в Украину Кирилл и Мефодий. По другой, в Х веке этой иконой благословили брак князя Владимира с византийской царевной Анной, которая привезла ее с собой в Киев. К Белзу она попала в результате браков русских княгинь с князьями галицко-волынскыми и польскими. Еще один перевод говорит о том, что Галицко-волынский князь Лев привез икону из Константинополя в замковую церковь в Белз.
После захвата Галицкого княжества польским князем Владиславом Опольским на Белз напали татары и взяли город в осаду. Князь Владислав Опольский приказал вынести икону и поставить на крепостные стены. Татары, обстреливая замок, попали в икону. На войско басурман упал туман, это вызвало большой испуг, и они в панике побежали от города. Князь Владислав, оставляя Галичину, не посмел присвоить чудотворный образ себе, а передал римско-католическому ордену Отцов Паулинов и построил для него монастырь на Ясной Горе у Ченстохова.
В 1415 году на Ченстохов напали гуситы и сильно ограбили его, и сделали попытку вывезти икону Богоматери. Но лошади не могли сдвинуть с места воз, на котором находилась святыня. Один из гуситов выбросил икону на землю, другой ударил по образу мечом. Первый сразу умер, у второго отсохла рука. Икона осталась в монастыре.
В XVII шведы завладели почти всей Польшей. Вскоре их отряды появились и у Ченстохова. Они осадили монастырь на Ясной Горе. И снова икона Богоматери спасла монастырь и всю Польшу. Король Ян Казимир провозгласил святыню Королевой Короны Польской.
Паломництво – Підгірці, Броди, Підкамінь
