Проща до Святоуспенської Унівської Ставропігійської Лаври Студійського Уставу УГКЦ

8:00 Виїзд зі Львова. Ранішня молитва. Переїзд до Унева. Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України. Центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII століть, від др. пол. ХХ ст. відомий як осередок греко-католицького чернечого життя монахів Студійського уставу. Свято-Успенська Унівська Лавра – один із чотирьох в Україні і єдиний в УГКЦ монастир, що має статус лаври, тобто найбільшого, найзначущішого монастиря. Це святиня з тривалою і давньою історією, що багато в чому відображає історію самої Української Церкви, з її періодами руйнувань та переслідувань, розквіту й відродження. Чудотворний образ Унівської Божої Матері – справжній скарб святині. Дивом явлений на згарищі спаплюженого татарами монастиря, з того часу він зберігався у збудованій на цьому місці церкві Успіння Пресвятої Богородиці – за престолом, просто над чудотворним джерелом, що витікав у цьому місці з-під землі. У ХVІІІ ст. через численні зцілення, вимолені перед цією іконою, образ Богородиці Унівської коронував архимандрит Атанасій Шептицький. Матимемо можливість побувати у цьому благословенному місці й ми. Літургія.

Переїзд у Золочів. Екскурсія – Золочівський замок – один із найефектніших та неповторних споруд 17ст. Це вдале поєднання унікальної оборонної споруди, з просторим та пишним житлом . Впродовж своєї більш ніж 400-річної історії він пройшов шлях від королівського замку до в’язниці НКВД. Будівництво замку-фортеці, який відрізнявся унікальними на той момент оборонними спорудами, було завершене в 1634р. на засоби Якуба Собеського. В експозиційних залах Великого палацу, головна особливість – інтер’єрність, виставлені полотна Рубенса, старовинні меблі, зброя, унікальні карти, світильники з кісток іхтіозавра; у Китайському палацику (таку ж споруду можна побачити в Санкт-Петербурзі та Берліні) – експозиція «Україна зустрічає Схід» і колекція витворів східного мистецтва. Також зможемо оглянути таємничі камені з дивним текстом, викарбуваним готичним шрифтом та ніким досі не розшифрованим. За легендою вони належали ордену тамплієрів і були завезені у замок.
Багато цікавого ще можна оглянути та дізнатись, але наш шлях лежить далі – на ферму та сироварню о. Михайла Сукмановського. Чотири роки тому, завдяки сприянню Асоціації українців в Люксембурзі, благодійний фонд у співфінансуванні отримав грант від уряду Люксембургу для створення “Педагогічної ферми для дітей та осіб з особливими потребами”. За 250 тисяч євро, з яких 60% (150 тис. євро) оплатив тамтешній уряд, і 40% (100 тис. євро) вони, вдалось збудувати ферму, добудувати будинок з навчальними кімнатами, сироварню, пасіку, закупити тварин – кози, вівці для зоотерапії. Зможемо погодувати кіз, продегустувати сир та дізнатись багато цікавого.

Переїзд у Глиняни. Це дуже давнє, історичне містечко, якому сотні років. У свій час місто стояло на важливому торговельно-економічному та військово стратегічному шляхах, що спряло його розквіту. Місто пережило всі віхи історії Галичини, але відоме не тільки багатою історією, але й тим, що має духовну цінність завдяки чудотворній іконі Розп’яття Христового. Уночі перед Різдвом 1936 року, за спогадами місцевих мешканців, у старенькому дерев’яному храмі з’явилося дивне світло – сіяла запрестольна ікона Розп’яття Ісуса Христа, на яку в той час мало хто звертав увагу. Дивна подія привернула увагу багатьох мирян. Відомості про надприродний спосіб самовідновлення образу були передані до Риму. Святійший Отець Папа Пій XI коронував образ «Розп’яття» і надав церкві право проведення відпустів у свята Вознесіння Христового, Пресвятої Євхаристії, Різдва Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста. Згодом митрополит Андрей Шептицький надав церкві право проведення 12 відпустів до року.

Повернення у Львів- орієнтовно – 21:00