Площа Навона: місце, де смакує найкраще морозиво

А яке морозиво ви любите найбільше: біле, шоколадне чи фруктове? А чи знаєте ви, де можна скуштувати найсмачніше морозиво у світі? Насправді, італійці відомі не тільки своїми піцеріями та винотеками, але й найсмачнішим морозивом у світі. Його тут продають у крамничках із назвою «джелатерія», адже італійською морозиво звучить доволі спокусливо – «джелато». А якщо ви запитаєте мене, де його смак відчувається по-особливому, то я без вагань відповім: п’яца Навона!

Закладена у XV столітті, п’яца Навона у бароковому стилі є однією із найвідоміших та найкрасивіших площ у Римі.

Усі на стадіон!

В імперському історичному періоді Риму сюди приходили римляни, щоб подивитися на різні спортивні змагання. Стадіон, на місці якого сьогодні знаходиться площа Навона, було збудовано Юлієм Цезарем, а потім перебудовано імператором Доміціаном у 86 році. Споруда справляла враження своїми розмірами — 275 на 106 метрів, а також місткістю — майже 20 тисяч людей одночасно могли стежити за змаганнями з його трибун. Усередині стадіон був прикрашений багатьма витворами мистецтва. З зовнішнього боку — оформлений арками з травертину, у них розташовувалися лавки ремісників, торговців, і навіть різні розважальні заклади.

«Агони», слово яке використовувалося греками на означення «змагання», з бігу, метання диска, кулачних боїв проводилися на стадіоні до IV століття. Від грецького слова «агона» і походить назва площі, що пізніше стала звучати італійською мовою як «Navona». Багато будинків, що оточують сьогодні площу, побудовані на фундаменті та з каміння античного стадіону.

«Стадіон? Ми потрапимо на стадіон?» – запитаєте ви. Повірте, на такому стадіоні ви ще ніколи не бували.

Після розпаду Римської імперії стадіон занепав, змагання на ньому не проводилися, сам по собі він поступово руйнувався. Крок за кроком частини стадіону стали деталями нового ансамблю — ансамблю площі.

Реконструкція площі за папи Інокентія Х

У Середні віки п’яца Навона стає улюбленим місцем городян, адже тут проводилися ярмарки, свята, релігійні заходи, народні гуляння, турніри. У серпні 1477 року сюди було перенесено ринок, що раніше знаходився біля Капітолійського пагорба. Торговиця проіснувала на площі до 1869 року. Окрім цього, у цей же період на площі з’являються перші палаци – палаццо Торрес Ланчелотті (1552), палаццо де Купіс (1450 – 1520 рр.), палаццо Орсіні (1516, не зберігся до наших днів). Наприкінці XVIII століття на місці зруйнованого палаццо Орсіні на площі звели палаццо Браскі; його будівництво тривало з 1792 до 1811 років.

Історія сучасного вигляду площі починається у 1644 році, коли знатний римлянин Джованні Батіста Памфілі, який із плином часу став папою Інокентієм Х, вирішив перетворити три будинки на площі Навона, що належали його сім’ї ще з 1470, в єдиний палац – палаццо Памфілі. У цей час починається глобальна розбудова площі у стилі бароко. До двох вже існуючих на той час фонтанів – фонтан Мавра та фонтан Нептуна, папа Інокентій зводить величний фонтан Чотирьох рік. Саме він сьогодні творить центр прощі Навона і вражає своїм виглядом мандрівників.

Сьогодні площа Навона оточена ресторанами та терасами, що надає їй жваву та чудову атмосферу протягом дня і ночі. Тут відвідувачі можуть насолоджуватися виступами вуличних артистів, таких як фокусники та танцюристи, потрапити у величезну бульбашку чи стати учасником брейк данс батлу. Якщо поглянути на неї із висоти пташиного польоту, то можна чітко побачити обриси стадіону та пригадати собі спортивну велич цього місця.

Церква і палац

Найбільш вражаючими будівлями, які виходять на площу, є церква Святої Агнеси в Агонії та Палаццо Памфілі.

Церква Сант-Аньєзе-ін-Агоне, церква Святої Агнеси, розташована на заході. Вона є архітектурною домінантою площі Навона. Будівництво цієї величної споруди було розпочато у 1652 році за наказом папи Інокентія X архітектором Джироламо Райнальді та його сином Карло. Проте, вже через рік роботи очолив один із найвідоміших на той час італійських архітекторів Франческо Борроміні. Освячення нової церкви відбулося 1672 року.

Натомість, Палаццо Памфілі — величний палац у південній частині площі, збудований у 1650 році на замовлення папи Інокентія X (Джованні Баттіста Памфілі). Архітектором палацу став Джироламо Райнальді, внутрішнє оздоблення виконувалося під керівництвом Франческо Борроміні. Палаццо Памфілі складається з 23 залів та просторої галереї, що проходить через весь перший поверх особняка. Зводи галереї в 1651 були розписані фресками художника П’єтро да Кортона. В 1672 до будівлі палацу приєдналася церква святої Агнеси, в якій був похований папа Інокентій X. З 1920 в палаці розміщується бразильське посольство.

Однак, справжньою розкішшю площі Навона, як вже було сказано, є три фонтани. Саме тому мандрівники часто називають її «площею трьох фонтанів». Усі вони були спроєктовані за часів понтифікату папи Інокентія Х.

Фонтан чотирьох рік

Фонтан чотирьох рік – це центр площі Навона. Це місце, де доти було «корито», простий квадратний резервуар для напою коней. Він був спроєктований відомим італійським скульптором Лоренцо Берніні у 1651 році. Статуї з білого мармуру, які оточують фонтан, мають більший розмір, ніж справжні. Оголені зображення представляють алегорії чотирьох головних річок Землі, по одній для кожного з відомих тоді континентів, які у творі представлені як велетні, що сидять, спираючись на центральну травертинову скелю. Чотири статуї представляють найважливіші річки континентів, де поширилося християнство: Ніл (Африка), Дунай (Європа), Ганг (Азія) і Ріо-де-ла-Плата (Америка). Дунай вказує на один із двох гербів Памфілії, присутніх на пам’ятнику, і символізує релігійну владу понтифіка над усім світом, Ніл закриває своє обличчя драпіруванням, посилаючись на темряву своїх джерел, які залишалися невідомими до тих пір, в Ріо-де-ла-Плата є переповнений мішок зі срібними монетами, що символізує сріблястий колір вод, і, нарешті, Ганг тримає довге весло, яке свідчить про судноплавність річки. На фонтані зображено сім тварин, до яких додано бронзового голуба на вершині обеліска та дельфінів на гербі Памфілі. Тварини розкидані навколо всього фонтану, у тісному спорідненні разом з рослини, та у зв’язку із річками, які представляють. Берніні хоче викликати здивування в тих, хто захоплюється фонтаном. Він творить маленький всесвіт у русі, наслідуючи простір природної реальності. Обходячи фонтан поступово, важко собі уявити, що тебе чекає далі, за наступною скульптурою, скелею чи велетом.

Посередині знаходиться обеліск розміром 52 фути (16 м), який спочатку був частиною Цирку Максенція, знайденого в регіональному парку Аппієвої дороги.

Фонтан мавра

Фонтан, створений у 1575 році скульптором Джакомо делла Порта, учнем Мікеланджело. Це був басейн із чотирьма тритонами. Згодом, у 1673 році, він був удосконалений все тим же Берніні. Саме Лоренцо додав фігуру мавра, що бореться із дельфіном, до скульптури, яка спочатку називалася «Фонтаном черепашок». Цей фонтан розташований на південній стороні площі.

Як можна помітити, він складений із багатьох статуй. Але маловідомим фактом є те, що це насправді копії статуй. Ви можете побачити оригінали на віллі Боргезе. Це було досить гарне рішення перемістити їх – бо божевільний напав на копії зі зброєю та обезголовив їх у 2011 році!

Фонтан Нептуна

Фонтан Неттуно («Фонтан Нептуна») також був створений Джакомо делла Порта в 1574 році, але залишався незавершеним приблизно триста років. Аж у 1878 році його прикрасили Антоніо делла Бітта і Грегоріо Заппала скульптурою Нептуна, який бореться із восьминогом. Це було здійснено, щоб надати величі ще одному фонтану площі Навони. Адже початково він значно поступався своєю простотою двом іншим.

Цікаво, що до середини XIX століття кожного літа водостоки трьох фонтанів перекривали, а центр площі заливали водою, щоб утворити «озеро Пьяцца Навона». Це дуже подобалося місцевим жителям. Мабуть, таки бракувало римлянам на цьому місці водойми, щоб куштувати «джелато» на її березі, споглядаючи на промені сонця на водному плесі.

Мабуть, не настільки важливо, яке морозиво ви оберете у тутешній джелатерії. Адже насправді кожен із видів вас здивує своїм смаком. Важливо не опустити можливість відвідати найкрасивішу барокову площу у Римі. Важливо дозволити собі спокійну прогулянку між трьома фонтанами, які прикрашають це місце. Важливо подивитися на місцевих жителів та навчитися від них смакувати життя у всіх його проявах.

Іван Вихор

Радимо переглянути

20.11.2022
«Я постановляю жити щодня краще»: Йосафата Гордашевська – свята із українською душею
«Квіття мертве без розуму й пізнання. На якій фабриці роблять матерію для тієї квітки? Всемогучість Божа якими фарбами розмальовує їх і тінить, зливає гармонійно барви? Де виробляють такі парфуми, що...
20.11.2022
Молитви до Святого Архистратига Михаїла у час війни
Будь-яка війна намагається затемнити нашу людяність; будь-яка війна через свою жорстокість, безпощадність та постійне насилля намагається затемнити образ Божий, на який ми сотворені. І лише близькі та щирі відносини з...
27.09.2022
7 порад паломнику, що вирушає до Зарваниці
Марійський духовний центр «Зарваниця» - найпопулярніше місце молитви Української Греко-Католицької Церкви. Той, хто хоча б раз тут побував, обов’язково повертається знову. Адже тутешнє розмаїття святинь - храми, чудотворні ікони, цілюще...