Салоніки: колиска трьох цивілізацій

Випити чашку незрівнянної грецької кави на березі затоки Термаікос чи посмакувати традиційним грецьким обідом в одній із таверн Верхнього міста, де постає дивовижний краєвид на місто та море? Випробувати свої сили у грецькому народному танці сиртакі в одному із нічних клубів, барів, дискотек чи поспівати разом із грецькими виконавцями у традиційних розважальних центрах «бузукі»? Зануритися із головою у пам’ятки давніх цивілізацій, які заклали основу розвитку європейської чи поторгуватися за оливки, сири, прянощі, рибу чи морепродукти на місцевому ринку між вулицями Циміскі і Егнатіей? Однак, навіщо обирати? Грецьке місто Салоніки обіймає вас і кожного мандрівника своєю гостинністю та незабутніми принадами. Залишилося лише придбати квиток і спакувати валізку. І тоді, гайда із нами!

Салоніки – друге за значенням місто Греції. Воно єдине здатне позмагатися із самою столицею – Афінами. Частково це спричинено розташуванням на узбережжі мальовничої затоки Термаікос, що дозволяє йому бути одним із найбільших портів не тільки своєї країни, але й усього континенту. Із цим також пов’язані незабутні миті морських прогулянок і враження від них, що залишаються у серцях мандрівників у вигляді бажання повернутися.

Салоніки водночас є адміністративним центром однойменного нома і району Македонія, тому політично це дозволяє місту впливати на розвиток усього Балканського півострова. У 1997 році Салоніки були названі культурною столицею Європи. А це визнання сталося завдяки величному історичному минулому, яким дихають вулички міста і сьогодні. Водночас ця історія вдало поєднується із сучасними досягненнями у галузях торгівлі, науки та культури.

Занурення в історичне минуле міста Салоніки дивує навіть тих мандрівників, які не надто полюбляють слухати екскурсоводів та їхні розповіді про минуле. Адже Салоніки можна по праву назвати місцем трьох цивілізацій: елліністичної, латинської та візантійської. Таким чином, саме тут знаходиться колиска Європи, де вона «кормилася молоком, робила перші кроки та спроби у спілкуванні». Згідно археологічних розкопок, перші поселення на цьому місці зустрічаються вже за 3200 років до Р. Хр.

Назва міста оповита романтичною історією кохання. Салоніки носять ім’я дочки Филипа II. У свій час він здобув славну перемогу над фессалійцями і на честь цієї події який назвав свою дочку. «Перемога над Фессалією» – саме так перекладається ім’я Фессалоніки. Через кілька років Фессалоніки стала дружиною македонського царя Кассандра, який в 315 році до Р. Хр. з метою заснування нової столиці Македонії об’єднав 26 населених пунктів і тим самим заснував нове величезне місто. Воно отримало назву на честь прекрасної дружини Кассандра – Фессалоніки. З причини особливостей транскрипції та вимови назва міста скоро трансформувалося у Солунь, а відтак у знайоме нам – «Салоніки».

Розквіт давніх Салонік припав на період завоювання Македонії римлянами у ІІІ-ІІ ст. до Р. Хр. У цей час Салоніки заслужили собі звання духовного та культурного центру. Це визнання вони продовжували і продовжують оберігати упродовж усієї своєї історії. Саме тут вигнаний із Риму Цицерон відбував своє заслання та продовжив творити досі безсмертні трактати. Саме тут проповідував християнство «апостол народів» святий Павло, називаючи це місто «золотими воротами християнства», розпочинаючи місію навернення європейського континенту та присвячуючи його місцевим спільнотам два послання Нового Завіту. Саме тут римський імператор Галерій забажав побудувати свою резиденцію, що складалася за його життя із величної тріумфальної арки, частково збереженої досі, палацу, іподрому, мавзолею-ротонди. Саме тут святий воєвода Димитрій прийняв мученицьку смерть за Христа, назавжди ставши небесним покровителем цього міста. І зрештою, саме тут святі слов’янські учителі Кирило і Методій розпочали свою місію серед слов’ян, а отже, і серед нас із вами. Хіба не захопливо? Здається, що у Салоніках зародилося усе – морська торгівля через вигідне географічне положення і великий порт, латинська філософія і риторика через Цицерона, християнство через слово апостола Павла, мучеництво святого Димитрія та просвітництво святих Кирила і Методія, культ імператора через Галерія.

Важливо, що солуняни вміють берегти свою величаву історію через пам’ятники, музеї, археологічно значущі місця. Вулиці і площі міста, наповнені старовинними будівлями, що робить їх схожими на ілюстрації у підручниках з історії. Ось лише деякі з визначних пам’яток міста: «Біла вежа» на набережній, яка є справжнім символом Салонік, кріпосні стіни у Верхньому місті, стародавня Агора, гробниця царя Філіпа, тріумфальна арка імператора Галерія, базиліка Святої Софії, храм Святого Димитрія, покровителя міста, археологічний музей, Університет ім. Аристотеля з його багатою бібліотекою, астрономічна обсерваторія, державний театр Північної Греції. І цей перелік далеко неповний, адже на 17 832 км2 площі міста ви точно знайдете те, що вас зацікавить і порадує.

Біла вежа

Біла вежа – це єдина вціліла на сьогодні частина давніх фортифікаційних споруд міста. Їх звели турки-османи ще у 1530 році. Хоча впродовж історії вежа найбільше часу служила в’язницею. А сьогодні вона стала символом Салонік та оглядовим майданчиком на морському узбережжі для мандрівників. Також у Білій вежі поміщена постійна колекція Музею візантійської культури. Експонати музею переносять відвідувачів у період історії Салонік з 300 до Р. Хр. і до захоплення турками в 1430 році. Важливо те, що шлях до неї простягається морською 12-кілометровою набережною, що дозволить вам відчути морський бриз на своєму обличчі.

Храм Святого Димитрія

У Салоніках знаходиться відразу кілька візантійських храмів, які наповнені молитовною атмосферою V-XIV століття. Перш за все, не можна під час своїх відвідин оминути храм Святого Димитрія, покровителя міста Салоніки. Саме у цьому місті воєвода Димитрій сповняв свою військову службу та прийняв мученицьку смерть у 306 році. З цього моменту вірні з усіх куточків Візантійської імперії направилися до мощей святого мученика, щоб віднайти свій шлях до Бога. Історії пошуків продовжуються і сьогодні у 43-трьохметровій святині, найбільшій у Греції. Настільки великій, щоб вмістити усіх охочих паломників. Настільки багатій прикрасами, щоб виразити вдячність за вислухані молитви. Настільки духовній, що відвідини цього храму обов’язково залишать слід у вашому серці.

Базиліка Святої Софії

Це унікальна молитовна пам’ятка періоду іконоборства. Саме тому всередині ви не знайдете багато ікон та мозаїк, які звикли бачити у храмах. Будівництво храму відбувалося між 690-730 роками і завершилося у час правління імператора Лева ІІІ. Місце для святині було обране невипадково, адже до цього часу тут розташовувався величний церковний комплекс із базилікою Святого Марка. Його розміри вражали – 8 000 м2. Однак, землетрус 618-620 років усе зрівняв із землею. Проте, навіть він не помішав бажанню вірних молитися саме на цьому місці. Так постала базиліка Святої Софії. Цей храм точно припаде до душі тим молільникам, які люблять спілкування із Богом у цілковитій тиші та спокої, не відволікаючись на розписи чи побічні шуми.

Церква Святого Миколая Орфаноса

Ну, а якщо ви захоплюєтеся давнім сакральним мистецтвом та храмовими розписами, то ви просто не можете опустити можливості відвідати церкву Святого Миколая Чудотворця. Сьогодні це соборний храм монастиря Влатадон та один із об’єктів Світової спадщини у Греції. А все завдяки величним та цінним фрескам на стінах святині. Датуються вони, за даними дослідників, XIV століттям та є зразком візантійського мистецтва епохи Палеологів. Фресками розписана практично вся внутрішня частина цієї невеликої церкви. Нижній ряд займають образи святих, а вище їх ряд великих композицій зі сценами основних церковних свят, Страстей Христових, житія Святителя Миколи, Герасима Йорданського — перший з відомих житійний цикл святого.

Ротонда Святого Георгія

Ротонда була зведена під час великого будівництва імператора Галерія. Вона стала частиною його імператорського комплексу, тому відразу біля неї можна побачити ще одну цікавинку Салонік – Тріумфальну арку все того ж імператора Галерія. Насамперед імператор будував це приміщення як свою майбутню усипальницю та храм Зевсові, своєму покровителеві. Своїми розмірами ця святиня може позмагатися із Римським Пантеоном, адже вони становлять: висота – 29,8 м, діаметр – 24,5м, товщина стін – 6,3 м. У який саме період Ротонда була перетворена з язичницького храму на християнський достеменно невідомо. Ймовірно, що під час правління імператора Теодосія Великого (379-395 рр.). У цей же час східна апсида перебудовується задля вівтаря.

З 1591 року храм перетворюється Сінаном Пашою, Главою монастиря дервішів, на мечеть Сулеймана Хортаджі Ефенді. З тієї епохи збережено мінарет, що є єдиним мінаретом у Салоніках, та фонтан для обмивання у дворі. У ті часи мандрівники XVII-XVIII століть називали Ротонду міста Салоніки Старим Собором.

Мозаїчна прикраса внутрішнього оздоблення є шедевром мистецтва пізньої античності. Спочатку мозаїка охоплювала всю півкулю купольної сфери. На сьогоднішній день збережений лише нижній пояс візерунка в куполі (у середній частині майже все зруйновано, і у верхньому поясі збереглися голови трьох з чотирьох, мабуть, ангелів) і в склепіннях ніш цокольної частини Ротонди. Однак, і це заманює дослідників та митців з усього світу.

До усіх цих святинь додається й інший бік міста Салонік. Недарма саме Салоніки вважаються молодіжною столицею Греції. З однієї сторони, це пов’язано із великою кількістю розважальних закладів, ресторанів, дискотек, а з іншої сторони, із заворожуючим ефектом бурхливого життя, який справляє місто на усіх, хто тут побував. Центральна площа Арістотеля, міський продовольчий ринок, Османський закритий ринок ювелірних виробів і дорогоцінних металів Bezesteni, турецька лазня Bey Hamam, Археологічний музей Салонік, Науковий центр Салонік та музей Ататюрка – усі ці місця творять незабутній калейдоскоп вражень та приємних емоцій у мандрівників та прочан. А якщо до цього ще додати тутешніх солодощів – цуреки, пахлава, галактобуреко, Bougatsa, trigona, то мандрівка у Салоніки затягнеться на кілька днів.

Іван Вихор

Радимо переглянути

20.11.2022
«Я постановляю жити щодня краще»: Йосафата Гордашевська – свята із українською душею
«Квіття мертве без розуму й пізнання. На якій фабриці роблять матерію для тієї квітки? Всемогучість Божа якими фарбами розмальовує їх і тінить, зливає гармонійно барви? Де виробляють такі парфуми, що...
20.11.2022
Молитви до Святого Архистратига Михаїла у час війни
Будь-яка війна намагається затемнити нашу людяність; будь-яка війна через свою жорстокість, безпощадність та постійне насилля намагається затемнити образ Божий, на який ми сотворені. І лише близькі та щирі відносини з...
27.09.2022
7 порад паломнику, що вирушає до Зарваниці
Марійський духовний центр «Зарваниця» - найпопулярніше місце молитви Української Греко-Католицької Церкви. Той, хто хоча б раз тут побував, обов’язково повертається знову. Адже тутешнє розмаїття святинь - храми, чудотворні ікони, цілюще...