Сокальська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці – ПотішенняСокальская чудотворная икона Пресвятой Богородицы – Утешение

Сокальська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці прославилася чудами ще наприкінці ХІV ст. Її згідно з легенди намалював при допомозі Ангела для української церкви в Сокалі придворний художник короля Владислава ІІ Ягайла , Яків Венжик , десь близько 1392р., намалювати подібну на Матір Божу Ченстоховської ікону на знак подяки за повернення зору. На початку ХVІ ст. під час чергового татаро-турецького набігу, а це було у 1392 року церква згоріла, але ікона Пресвятої Богородиці залишилася неушкодженою. Тривалий час вона перебувала в капличці, яку поставили на місці згорілої церкви Нове місто мешканці побудували на лівому березі р.Західного Бугу, а на старому місті поставили капличку, в якій помістили чудотворну ікону, яку знайшли неушкодженою на попелищі.

У 1611 році ікону було перенесено до монастиря оо.бернардинів, що був збудований за посередництвом єпископа Гомолинського. Тут ікона ця стала славитись чудами. Приїзджало багато прочан з Польщі та Русі, щоб помолитись перед іконою Матері Божої - Потішення в Сокалі, яка отримала назву «руської Ченстохови». Перед нею молилися польські королі і отримували перемогу у битвах; захищала населення у мурах монастиря перед нападами татарів. Існує переказ про те, що навіть гетьман Хмельницький з козаками не зміг штурмувати монастир, оскільки над монастирем з’явився образ Богородиці, а за нею сотні солдатів, що дуже налякало козаків і вони відступили. Пізніше сам Хмельницький захотів подивитися на ікону, та з образу сяяло стільки світла, що гетьман на 5 годин утратив зір. У вересні 1724 року єпископи грецько-католицькі та латинські коронували образ Матері Божої Сокальської коронами освяченими у Римі та спонсорованими воєводою Міхалом Потоцьким. 8 вересня 1724 р. ікону урочисто короновано. В кінці 20-х років ХVІІІ ст. корони були замінені на золоті і спонсоровані родом Потоцьких. У 1773 році образ знову було позолочено і прикрашено дорогоцінним камінням за фінансування того ж роду.. Пізніше під час війни між Річчю Посполитою і Австрією австрійський уряд пограбував дорогоцінності, що прикрашали ікону, а сама ікона згоріла 25травня 1843 року під час пожежі монастиря. 8.вересня 1843 року під час часткової відбудови монастиря було посвячено новий образ «Матері Божої Сокальської», що був намальований львівським художником Машковським.. Було також намальовано точні копії оригіналу, одна із них знаходилася у Поздимирі (тепер Радехівський район). Образ отримав нові 4 корони, оздоблені діамантами та перлами. У 1905 році вдруге образ готували до коронації, проте завадила перша світова війна. До 1951 року ікона знаходилась у приміщення монастиря оо.бернардинів, що функціонував у Сокалі і лише у 1951 році разом з монаршим орденом переїхала до монастиря оо.бернардинів до Кракова. У 2001 році оо.бернардини отримують костел Святого Станіслава Костки у Грубешові ( Польща), куди урочисто 19 грудня. 2002 р. ікону перевозять, де вона сьогодні знаходиться у санктуаріум Матері Божої Сокальської Потішення. У Сокалі ж після реставраці у 2000 р. віднайденої копії чудотворної ікони вона знаходиться у храмі св.. апостолів Петра і Павла.Сокальская чудотворная икона Пресвятой Богородицы прославилась чудесами еще в конце XIV в. Ее, согласно легенде, нарисовал при помощи Ангела для украинской церкви в Сокале придворный художник короля Владислава II Ягайла, Яков Венжик, где-то около 1392 г.. Нарисовали подобную на Матерь Божию Ченстоховской икону в знак благодарности за возвращение зрения. В начале XVI в. во время очередного татаро-турецкого набега, а это было в 1392 году, церковь сгорела, но икона Пресвятой Богородицы осталась невредимой. Долгое время она находилась в часовне, которую поставили на месте сгоревшей церкви. Новый город жители построили на левом берегу Западного Буга, а в старом городе поставили часовню, в которой поместили чудотворную икону, которую нашли невредимой на пепелище. В 1611 году икона была перенесена в монастырь оо.Бернардинов, который был построен при посредничестве епископа Гомолинского. Здесь икона эта стала славиться чудесами. Приезжало много паломников из Польши и Руси, помолиться перед иконой Матери Божьей - Утешение в Сокале, которая получила название «русской Ченстоховой». Перед ней молились польские короли и одерживали победу в битвах; она защищала население в стенах монастыря перед приступами татар. Существует предание о том, что даже гетман Хмельницкий с казаками не смог штурмовать монастырь, поскольку над монастырем появился образ Богородицы, а за ней сотни солдат, что очень напугало казаков, и они отступили. Позже сам Хмельницкий захотел посмотреть на икону, и из образа сияло столько света, что гетман на 5 часов потерял зрение. В сентябре 1724 г. епископы греко-католические и латинские короновали образ Матери Божьей Сокальской коронами освященными в Риме и спонсируемые воеводой Михалом Потоцким. 8 сентября 1724 г. икону торжественно короновали. В конце 20-х годов XVIII в. короны были заменены на золотые и также спонсируемые семьей Потоцких. В 1773 году образ снова был позолочен и украшен драгоценными камнями при финансировании того же рода. Позже во время войны между Речью Посполитой и Австрией, австрийское правительство ограбило драгоценности, украшавшие икону, а сама икона сгорела 25 мая 1843 г. во время пожара монастыря. 8 сентября 1843 г. при частичном восстановлении монастыря был посвящен новый образ «Матери Божьей Сокальской», который был нарисован львовским художником Машковским. Были также нарисованы точные копии оригинала, одна из них находилась в Поздимире (теперь Радеховский район). Образ получил новые 4 короны, украшенные бриллиантами и жемчугом. В 1905 году во второй раз образ готовили к коронации, однако помешала первая мировая война. До 1951 года икона находилась в помещение монастыря оо.Бернардинов, который функционировал в Сокале и только в 1951 году вместе с монашеским орденом переехала в монастырь оо.Бернардинов в Краков. В 2001 году оо.Бернардины получают костел Святого Станислава Костки в Грубешове (Польша), куда торжественно 19 декабря 2002 г. икону перевозят, где она сегодня находится в санктуариуме Матери Божьей Сокальской Утешение. В Сокале же после реставрации в 2000 г. найденной копии чудотворной иконы, она находится в храме св. апостолов Петра и Павла.